Фабула судового акту: Чергова постанова Касаційного кримінального суду у якій висвітлено ознаки та інші фактори які впливають на розмежування складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України та ч. 2 ст. 121 КК України.
У даній справі органом досудового розслідування винній особі було інкриміновано те, що вона перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, умисно заподіяв своїй матері тяжких тілесних ушкоджень (зокрема ушкодження у виді механічної асфіксії від здавлення органів шиї тупим предметом, перелому під'язикової кістки), небезпечних для життя потерпілої в момент їх заподіяння від яких остання померла та такі дії було кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України.
Натомість судом першої інстанції вказані дії було перекваліфіковано з ч. 1 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК України.
Не погоджуючись із такими рішеннями прокурором вирок районного суду та ухвалу апеляційного суду було оскаржено у касаційному порядку.
Переглядаючи матеріали справи Касаційний кримінальний суд з доводами прокурора погодився і зазначив, що перекваліфікація дій засудженого є безпідставною. При цьому про наявність прямого умислу на вбивство потерпілої свідчать дані висновків судово-медичної експертизи та судової медико-криміналістичної експертизи, а також надані у судовому засіданні пояснення експертів, відповідно до яких смерть потерпілої настала внаслідок удушення (здавлення її шиї не менше 3-4 разів) яке відбулося однозначно пальцями рук і саме це призвело до смерті останньої.
Одночасно відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України вбивство – це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. За змістом ст. 24 КК України наявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.
Для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до її настання характеризується необережністю.
Аналізуйте судовий акт: Для кваліфікацій дії за ст. 121 КК України повинен мати місце ПРЯМИЙ умисел на спричинення таких тілесних ушкоджень (ВС/ККС у справі № 1-100/11 від 12.02.2019)
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.
