За загальним правилом Конституція України вказує на право кожного заробляти собі на життя обраним самостійно способом, а також - гарантує своєчасну заробітну плату не нижчу за мінімальну (стаття 43 Конституції України). Однак, з цього правила є винятки - одним з яких є утримання із заробітної плати. Оскільки за порушення порядку оплати праці встановлено і значні фінансові санкції (стаття 265 Кодексу законів про працю України - далі також КЗпП), і адміністративна (стаття 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення - далі КУпАП), кримінальна відповідальність (стаття 175 Кримінального кодексу України - далі ККУ) - роботодавцю варто уважно і обґрунтовано враховувати розмір і порядок утримання із заробітної плати.
Зміст:
Утримання із заробітної плати - це передбачені законодавством суми, на які зменшується заробітна плата при виплаті. Акцентую увагу, що конкретні випадки застосування утримань повинні бути передбачені законодавством (ч.1 ст. 26 Закону України «Про оплату праці»).
Заробітна плата вид стягнень. Зазвичай такі класифікують на:
-
податкові (податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір (ВС)) і,
-
неподаткові відрахування (всі інші), до яких відносяться:
-
утримання, метою яких є забезпечення виконання зобов'язань перед третіми особами (наприклад, аліменти та інші виплати за виконавчими документами, чи добровільні виплати третім особам за заявою працівника);
-
утримання для покриття заборгованості підприємству, де працює одержувач ЗП.
Заробітна плата: які утримання (відрахування)? Що стосується утримань, які здійснюються за заявою працівника (тобто добровільні) - спрямування відрахувань визначаються самим працівником і дати їх повний перелік достатньо складно. Це можуть бути: внески організаціям, профспілкам, на благодійну допомогу, в рахунок погашення кредитів - і так далі.
Зверніть увагу! Згідно ч. 2 статті 25 Закону України «Про оплату праці» - забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником роботодавцю або будь-якому посередникові за одержання або збереження роботи.
Користуйтесь консультацією: Дистанційна та робота вдома: загальні нюанси і відмінності
Що ж стосується недобровільних утримань із ЗП, тобто таких, що здійснюються незалежно від бажання працівника - для таких передбачено обов'язкове документальне обгрунтування і спрямування коштів чітко регламентовано законом. Це податкові відрахування (хоче працівник чи ні, роботодавець зобов'язаний утримати з нього ПДФО і ВЗ) і це утримання на відрахування за виконавчими документами (перелік виконавчих документів можна знайти в статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р), в тому числі відрахування на аліменти.
Так само, до недобровільним утримань із ЗП відносяться відраховуються на погашення заборгованості самому ж підприємству (роботодавцю). Тут вже чіткий перелік встановлений в частині 2 статті 127 КЗпП, де передбачені такі причини утримань:
1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок помилок під час підрахунку; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування (інакше варто звертатися до суду - ППВСУ №13 від 24.12.1999 р «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», далі також ППВСУ №13)
Блог