Поширена думка про те, що під час воєнного стану право не існує, – помилкова теза. Вона спростовується Законом України «Про правовий режим воєнного стану», положення якого визначають, що в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України. Це, зокрема право на професійну правничу допомогу, визначене ст. 59 Основного закону України.
Як правило, невірну позицію демонструють ті посадові особи, які мають ці права забезпечувати. Проте, як тільки настає момент ризику порушення їхніх прав, вони перші стають «поборниками закону».
Під час надання військовослужбовцям та членам їх родин правничої допомоги pro bono правники часто стикаються з ігноруванням адвокатських запитів з боку командування військових частин, що суттєво гальмує процес представництва та захисту або взагалі унеможливлює його.
Оминемо недобросовісних колег, які використовують адвокатські запити не в якості способу отримання потрібної для роботи інформації, а як засіб тиску на адресата аби завалити його роботою, відволікти від поточних справ тощо. Або адвокатів, які самі підштовхують, аби їм відмовили, складаючи запити із формальними порушеннями вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», наприклад, не додавши копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
В публікації йдеться про ігнорування належно оформленого запиту правника, який має на меті отримання об’єктивно потрібної та відсутньої інформації, для надання якісної правничої допомоги, заснованої на законних підставах захисту та представництва.
Отож, варто розібратися, які механізми існують для забезпечення професійних прав адвокатів на отримання інформації за запитом. Який вид відповідальності має застосовуватися та який суб’єкт нестиме її тягяр?
Користуйтеся консультацією: Інструменти для отримання публічної інформації: звернення та запит на інформацію
Практикуючим правникам відомий порядок притягнення до адмінвідповідальності за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит відповідно до ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
Для цього на підставі Порядку оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 19.11.2013 р. № 238 (далі – Порядок № 238) готується заява про адміністративне правопорушення та подається до регіональної ради адвокатів. Після чого голова або інший уповноважений член ради складає адмінпротокол та направляє його разом із матеріалами до місцевого загального суду.
Однак, цей порядок не відноситься до запитів, направлених правниками до військових частин.
За змістом ч. 1 ст. 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. Цією нормою одночасно визначений вичерпний перелік адмінправопорушень, відповідальність за вчинення яких настає в загальному порядку за правилами КУпАП, поза дією статутів.
Блог