Фабула судового акту: Кримінальне процесуальне законодавство, а саме норми ст. 309 КПК України, визначають виключний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку.
Саме така виключність, на мою думку, іноді стає на заваді реалізації сторонами процесу свого права реагування на неправосудні судові рішення, постановлені слідчими суддями.
Хоча норми ч. 3 ст. 309 КПК України і вказують на можливість подання заперечень на незаконні рішення слідчих суддів, однак у будь-якому випадку така можливість не є панацеєю та не є засобом оперативно усунути окремі порушення закону.
У даній справі адвокатом слідчому судді було подано клопотання про прийняття прокурором одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України (закриття кримінальне провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру) процесуальних рішень у кримінальному провадженні у місячний строк, яке було частково задоволено.
На таку ухвалу прокурором було подано апеляційну скаргу, яку вмотивовано тим, що постановлення таких ухвал до компетенції слідчого судді не входить, а тому вона є незаконною та підлягає до скасування.
Проте, апеляційним судом у відкритті апеляційного провадження за вказаною скаргою було відмовлено у зв’язку із дана ухвала відповідно до положень ст. 309 КПК України не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.
Незгода із такою позицією апеляційного суду стала підставою для звернення прокурора із касаційною скаргою.
Зазначену касаційну скаргу ККС залишив без задоволення, вмотивувавши свою постанову таким.
Нормами ч. 4 ст. 399 КПК України визначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.
Ухвала слідчого судді не віднесено до переліку рішень, визначених ст. 309 КПК України, а тому рішення судді апеляційного суду є вірним.
Водночас, доводи прокурора про те, що ухвала про прийняття прокурором одного з передбачених ч. 1 ст. 283 КПК України процесуальних рішень у кримінальному провадженні у певний строк не передбачена чинним кримінальним процесуальним законодавством не можуть бути визнано обґрунтованими оскільки положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 114 КПК України, визначено, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.