ВС/ККС: Фактичне затримання особи під час якого було вилучено предмети, які є предметом злочину без складання протоколу затримання тягне за собою визнання доказів про вилучення предметів недопустимими (ВС/ККС у справі № 756/8425/17 від 21.01.2020)

Фабула судового акту: Якість досудового розслідування певних категорій злочинів напряму залежить від законності проведення першочергових слідчих дій, оскільки будь-яке порушення закону однозначно призведе до постановлення судом виправдувального вироку. До таких категорій злочинів можна віднести кримінальні правопорушення пов’язані з незаконним обігом заборонених речовин, отримання неправомірної винагороди тощо.

Незважаючи на велику кількість виправдувальних вироків правоохоронці вперто продовжують порушення закону у цій частині.

У даній справі особу було засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України.

Однак, апеляційний суд із таким вироком не погодився, вказаний вирок скасував, а обвинуваченого виправдав у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Прокурором на ухвалу апеляційного суду було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що обвинувачений не був затриманою особою в розумінні ст. 208 КПК України, добровільно надав працівникам пакети з психотропною речовиною, і в цій ситуації не було необхідності складати протокол про затримання та проводити особистий обшук. Крім того, на думку сторони обвинувачення, п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України застосовується лише на стадії досудового розслідування, а тому апеляційний суд, керуючись цією нормою, незаконно скасував обвинувальний вирок і закрив кримінальне провадження

Касаційний кримінальний суд визнав доводи скарги прокурора необґрунтованими та залишив її без задоволення.

Приймаючи таке рішення ККС послався на те, що у відповідності з матеріали справи працівники поліції зупинили обвинуваченого приблизно о 16:00, а згаданий протокол огляду місця події було складено лише після приїзду слідчо-оперативної групи в період 17:00-17:15.

В свою чергу обвинувачений як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді заперечував передачу ним працівникам поліції пакетів, стверджуючи про неможливість цього через застосування до нього спеціальних засобів - кайданок.

Водночас згідно з даними, відображеними на носії інформації, на якому зафіксовано перебіг судового засідання, свідок у своїх показаннях суду також зазначав про те, що він, прибувши за викликом про затримання особи, стосовно якої є підозри у зберіганні наркотичних засобів, побачив на місці події обвинуваченого з кайданками на руках в оточенні інших працівників поліції.

За положеннями ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишитися поряд з уповноваженою особою.

Обставини конкретної справи свідчать, що обвинувачений фактично був затриманий, однак усупереч вимогам ч. 5 ст. 208 КПК України протоколу про його затримання не було складено і процесуальних прав не роз`яснено.