У практиці Верховного Суду проглядається чітка тенденція відходу від формалізму. Так, для того, аби визнати докази недопустимими, недоліки їх оформлення мають бути дійсно суттєвими, а відсутність дозволу слідчого судді інколи є виправданою. (Джерело: ЗіБ)
Ефективність захисту та новели
У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар, присвячений огляду актуальної судової практики ВС щодо досудового розслідування. Лектором заходу виступила суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Вікторія Бучківська.
На початку доповіді спікер звернула увагу на поняття ефективної правової допомоги та практику ЄСПЛ у цьому контексті, зокрема рішення від 19.12.1989 у справі «Камазінскі проти Австрії», від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», від 13.02.2001 у справі «Кромбах проти Франції».
Розтлумачив словосполучення «ефективність захисту» і ВС у постанові від 6.04.2021 у справі №520/2598/17. Він звернув увагу на те, що подальша незгода обвинуваченого з раніше обраними та узгодженими з адвокатом позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.
В аспекті показань В.Бучківська закцентувала увагу на новелах Кримінального процесуального кодексу, які були прийняті в умовах воєнного стану. Так, йдеться про виняток із загального правила у ч.11 ст.615 КПК, що показання свідка і потерпілого можуть бути використані як докази в суді лише якщо хід та результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. До того ж, якщо у такому допиті брав участь захисник.
Також спікер нагадала, що п.1 ч.1 ст.615 КПК на час воєнного стану дозволяє проведення обшуку або огляду житла чи особи, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язане з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я. Але у такому разі хід та результати проведення цієї слідчої дії також в обов’язковому порядку фіксуються технічними засобами.
Читайте статтю: Строки досудового розслідування, про які ви нічого не чули
Допустимість доказів
У контексті допустимості доказів, суддя вказала на постанову колегії суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду від 13.06.2023 у справі №520/2703/17. Тут міститься висновок про те, що процесуальні рішення у формі постанови, доручення, ухвалені під час досудового розслідування, а також судові рішення, витяги з ЄРДР, змагальні документи не є доказами в розумінні ст.84 КПК та не можуть оцінюватися крізь призму їх допустимості.
В іншій справі (№572/1861/18) ця ж колегія суддів зазначила, що несвоєчасне підписання спеціалістом протоколу огляду місця події не є підставою для визнання цього протоколу недопустимим доказом, якщо сама інформація, відображена в протоколі, не ставиться під сумнів. Також розгляд слідчим суддею клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з порушенням строків, передбачених ст.171 КПК, не є підставою для визнання арештованих речових доказів недопустимими.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Всі права захищені.