Інструменти для отримання публічної інформації: звернення та запит на інформацію

Керуючись ст. 5 Закону України “Про інформацію” – кожен має право на інформацію, тобто можливість вільного одержання, поширення, зберігання, та й будь-якого використання її – з метою реалізації прав, інтересів та свобод. У публічній сфері, особливо у сфері правовідносин із державою - це право набуває ЩЕ більшого значення. На рівні Основного Закону встановлено право на збирання та поширення інформації (керуючись свободою вираження думок, свободою слова – стаття 34 Конституції), обов’язок держави забезпечувати інфобезпеку (стаття 17), а деяка публічна інформація, як то - про стан екології, про якість предметів побуту і харчових продуктів, взагалі ніким не може бути засекречена.

Основними інструментами кожного громадянина, у реалізації цих можливостей – стали звернення громадян і запит на публічну інформацію – тож пропоную розглянути їх відмінність та практичні поради для застосування.

Зміст:

• Що становить публічну інформацію?
• Яка ж інфо має оприлюднюватись?
• Порівняння цих двух інструментів
• Запит про надання публічної інформації: зразок
• Коли орган влади може відмовити в наданні публічної інформації
• Права громадян, щодо запиту і звернення, в розрізі практики ЄСПЛ

Що становить публічну інформацію?

Закон України «Про доступ до публічної інформації» (№2939-VI) від 13.01.2011 р. (надалі – «Закон №2939») визначає публічну інформацію як зафіксовану (задокументовану) будь-якими засобами інформацію яка отримана або створена внаслідок виконання суб'єктами владних повноважень (надалі – також «СВП») своїх обов'язків і знаходиться у їх володінні, або володінні інших розпорядників публічної інформації. Така інформація має бути доступною, крім деяких, законодавчих виключень. Які це виключення:

- якщо це конфіденційна інформація (такою є інформація, до якої доступ обмежено юрособою чи фізособою, а не СВП), або ж таємна інформація (розголошення якої може завдати шкоди особам або ж державі - тобто містить охоронювану законом таємницю, наприклад: державну, банківську, таємницю досудового розслідування тощо) або ж службова інформація (тобто внутрівідомча кореспонденція, зокрема, щодо розробки напряму діяльності або здійснення контрольно-наглядових функцій установи, прийняття певних рішень передуючих публ. обговоренням; чи такі відомості, що зібрані у сфері оборони країни, або ж в процесі контррозвідувальної, оперативно-розшукової діяльності, і такі не віднесено до державної таємниці).

1. якщо доступ до неї обмежено, виключно:
2. в інтересах нацбезпеки, територіальної цілісності України або громадського порядку;
3. для запобігання кримінальним правопорушенням (злочинам), заворушенням;
4. з метою охорони здоров'я громадян;
5. з метою захисту репутації або прав осіб;
6. з метою запобігання розголошенню, одержаних конфіденційно відомостей;
7. з метою підтримання неупередженості й авторитету правосуддя.

- або ж якщо розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам, чи такої шкоди, що переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Зауважимо, доступ не може бути обмежено, якщо на це немає законних підстав, або якщо інфо вже було оприлюдненно самим володільцем-розпорядником, або ж якщо на розголошення є згода володільця конфіденційної інформації, чи до розголошення інформації конфіденційного характеру спонукають інтереси національної безпеки, прав людини, чи економічного добробуту.

Користуйтесь консультацією: Публічна кадастрова карта України: як нею користуватися

При цьому, деякі види інформації, навіть якщо вони підпадають під вищезазначені критерії – не можуть бути обмеженою інформацією. Це інформація про:

• бюджети, кошториси та плани використання бюджетних (крім таємних видатків);
• взяття будь-яких бюджетних зобов’язань або розпорядження бюджетними коштами (в т.ч. публічні закупівлі (виняток, якщо окрема інформація про такі становить державну таємницю);
• про права власника (володіння/користування/розпоряження) щодо державного, комунального майна (копії документів про право власності, умови отримання цих коштів чи майна, особи, що їх отримали);
• стан і результати службових розслідувань, перевірки порушень, у вищезазначених сферах;
• про якість харчових продуктів, предметів побуту, або ж про стан довкілля (положення Основного Закону);
• будь-які надзвичайні події (аварії, небезпечні природні явища, катастрофи), що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці людей;
• про те що становить суспільний інтерес.

Яка ж інфо має оприлюднюватись?

Доступність публічної інформації є необхідною для відкритості діяльності держави і її представників. Саме тому вільне використання (отримання, збір, поширення) такої інформації має гарантуватися. Загальносуспільний доступ до деяких відомостей взагалі не можна обмежувати.