Дистанційна та робота вдома: загальні нюанси і відмінності

У 2020 році у зв'язку з усім відомою епідемією і введеними карантинними обмеженнями, роботодавці зіштовхнулися з необхідністю переводити свій персонал на, так звану, «віддалену роботу». Що означає віддалена робота і як вона співвідноситися з новелами в трудовому законодавстві України - розберемо в цій статті.

Зміст:

• Дистанційна робота: що це означає
• На дому і дистанційна робота: що це?
• Загальні якості дистанційної і роботи вдома
• Чим робота вдома відрізняється від дистанційної

Дистанційна робота: що це означає

Отже, в березні 2020 року, з моменту введення карантинних обмежень, Кабінет Міністрів України, в своїй Постанові від 16.03.2020 року, рекомендував всім підприємствам, включаючи державні органи та органи місцевого самоврядування - переводити працівників на «позмінну» роботу, а при наявності технічних можливостей на «роботу в реальному часі через Інтернет».

У свою чергу, незмінним елементом поняття «трудовий договір», в нашому КЗпПУ (якому в цьому році «ювілей» з дня прийняття - 50 років) - було підпорядкування працівника внутрішньому трудовому розпорядку. Забезпечити виконання такого порядку - адже його основою була особиста присутність персоналу на робочому місці - було неможливо з урахуванням введених заходів, та й інших чинників (транспорт, обмеження, ризик зростання захворюваності), не було і толком врегульованого порядку «роботи в реальному часі через Інтернет».

Таким чином, 30.03.2020 року, Верховна рада України прийняла Закон № 540-IX (далі також - «Закон 540») «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямовані на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», в якому внесла ряд змін в КЗпП, що стосуються поняття дистанційна робота це - коригування поняття трудового договору в статті 21 КЗпП, а також введення понять «гнучкий режим робочого часу»,«дистанційна (на дому) робота». В лютому місяці 2021 року законодавець вніс додаткові зміни, в тому числі, розділивши поняття «дистанційна» і «на дому» робота (присвятивши їм окремі статті - 60-2 і 60-1 КЗпП, відповідно).

Користуйтесь консультацією: Зі скількох років можна працювати в Україні

Робота віддалено: це як? Ідею такої форми організації праці вперше визначив американець Джек Ніллес, ще в далеких 70-х роках минулого століття. Він висловив концепцію, що робота в офісі не є обов'язковою, і створення у підприємств гнучких робочих місць, «flexiplace», може вирішити не тільки транспортну проблему, а й заощадити значні кошти на бензин, на підтримку офісу, забезпечити роботою дуже віддалені райони.

«Дистанційна робота», як поняття, не визначена в нашому КЗпП. Робота віддалено - це спосіб організації праці, при якому роботодавець і працівник знаходяться на значній відстані, а вся комунікація, передача результатів праці, як і його оплата, відбувається за допомогою засобів віддаленого зв'язку. З огляду на універсальність, віддалену роботу пропоную розуміти як збірне поняття, яке включає, і дистанційну, і роботу на дому, визначені в КЗпП.

На дому і дистанційна робота: що це?

Зараз КЗпП, досить детально описує ці два поняття. Згідно зі статтею 60-1:

«Робота вдома - це форма організації праці, при якій робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничих або робочих приміщень власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.»

Таким чином, саме слово вдома, пояснює сутність цієї форми організації праці, основною характеристикою якої є закріплена за працівником «зона роботи», що знаходиться поза місцезнаходженням роботодавця. Від цієї особливості маємо і інші нюанси надомної роботи.