Зміст:
Чи знаєте ви, що спільного між Петром І і дачами? Ні. Він не любив копатися на грядках і вирощувати груші. Справа в тому, що царські придворні постійно проживали в Москві. Але, як відомо, Петро вирішив побудувати нову столицю Росії на Ниві. Будувалася вона під його особистим і чуйним контролем, а тому досить часто й подовгу царю і його придворним доводилося жити там, в районі сучасного Санкт-Петербурга. Але де їм проживати, якщо будинок в Москві, а міста Петербург ще не існує? Не в наметах ж таким шановним панам жити. І ось виникла у царя ідея - створити, так би мовити, поселення для знаті і роздати кожному такому «відрядженому» по земельній ділянці для будівництва житла. Таке тимчасове житло відразу прирекли в народі «дачами» (від слова «дати»). У такому вигляді вони проіснували досить довго. Однак з часом почали зазнавати трансформацій. Наприклад, в 19 столітті дачі стали елементом розкоші і показником великого достатку в родині. Вважалося дуже престижним мати, крім будинку або квартири в місті, ще й садибний будинок недалеко від міста, в якому-небудь мальовничому куточку.
За часів СРСР дачі перестали бути розкішними угіддями з капітальними будівлями, мисливськими господарствами, стайнями, слугами і іншими «надлишками буржуазного минулого». Даний вид володінь перетворився в бонус для радянського громадянина до його квартири. Він був заміським будинком для тимчасового проживання з цілим рядом обмежень за розміром земельної ділянки, проекту забудови і призначенням для використання. За фактом дача була ділянкою розміром від 4 до 6 соток, з невеликим будиночком без опалення і санітарних умов всередині. Ділянки розташовувалися на спеціально відведеній території та були частиною садових товариств, які мали свою систему управління через збори членів товариства.
В ті часи покупка дачі радянським громадянином - була рідкістю, і могла викликати питання у «невсипущого ока» комітету державної безпеки (мовляв, де гроші взяв на таке?). Дачі частіше отримували від підприємства, на якому працювали, але при цьому потрібно було обов'язково сплатити вступний внесок у відповідне товариство.
Сьогодні в Україні з дачними володіннями все трохи інакше, про що ми і поговоримо нижче.
-
Статус дачних ділянок і будинків в сучасній Україні;
-
Закон про дачні будинки і дачні ділянки;
-
Закон про прописку на дачі 2020;
-
Новий закон про будівництво на дачній ділянці.
Після розпаду СРСР і отримання Україною незалежності, дачні товариства ще довго перебували в такому ж статусі і становищі як при СРСР, хоча їх і перестали видавати громадянам на підприємствах. Тепер їх можна було тільки придбати в іншого громадянина за гроші, і на той момент досить невеликі. Крім того, як відомо, одночасно з оголошенням Україною незалежності, в цивільному праві виникло поняття приватної власності на рухоме і нерухоме майно. До нерухомого були віднесені і дачні (садові) ділянки з будиночками в садових товариствах, після чого почався бум приватизацій дачних земельних ділянок.
До початку 2000х років дачі не користувалися великим попитом на ринку, вони часто стояли закинутими, забудова майже не проводилася, територія простоювала, а садові будинки служили складом для старих речей. Зрідка «міські господарі» приїжджали туди на шашлики і трохи приводили в порядок своє приватне домоволодіння. Садівниче дозвілля у громадян не викликало захоплення. Але після 2004 року ситуація дещо змінилася. Люди стали все частіше купувати дачі, будувати на їх місці будинки з усіма зручностями і навіть переїжджати в них жити. Дача перестала бути тягарем і знову ставала елементом розкоші. Почала зростати в ціні.
Юридично на даний момент дача - це садовий будинок з присадибною ділянкою, з призначенням та порядком забудови, які встановлюються діючими державними будівельними нормами (ДБН Б.2.2-12: 2019). На цих ділянках дозволяється будувати житлові будинки не вище трьох поверхів і здійснювати в них реєстрацію постійного місця проживання громадян. Реєстрація права власності на такі дачні будиночки здійснюється в спрощеному порядку.
Користуйтеся консультацією: Земля в спадок і як оформити право власності на пай
Як такого профільного закону про дачі не існує. Фактично на даний момент правовідносини в дачних товариствах регулюються Законом України «Про кооперацію», підзаконними нормативними актами, судовою практикою, і будуть ними регулюватися до прийняття Верховною Радою України відповідного спеціального закону.
В мережі Інтернет люди часто шукають нормативні акти по «дачному аспекту», запитуючи «дачний кодекс 2020», «новий дачний кодекс», «закон про будівлі на дачній ділянці», «дачні ділянки закон», «нові закони про дачні ділянки» і т.п., однак, таких документів вони не знаходять, тому що законодавець ще не визначився з вектором розвитку даних правовідносин і питання залишилося «підвішеним в повітрі». Така ситуація призвела до певного колапсу в садових товариствах, оскільки модель їх самоврядування морально застаріла і не може бути застосована в сучасному українському суспільстві. У Верховну Раду України неодноразово подавалися законопроекти «Про дачні товариства», проте до цих пір жодному з них не було приділено достатньо уваги.
Блог