Чи є скріншот належним та допустимим доказом у суді

Вікіпедія інтерпретує скріншот як знімок екрану – зображення візуального пристрою виведення. Іншими словами, це інформація з електронного джерела, яка може бути представлена ​​як копія електронного доказу в суді. А ось чи скріншот приймають як доказ служителі Феміди, ми розглянемо в цій статті.

Згадайте новину: Чи визнається скріншот допустимим доказом - Голова ККС ВС Станіслав Кравченко

Зміст:

• Нормативно-правова база використання електронних доказів у суді
• Скріншот як копія електронного доказу
• Як правильно оформити скріншот для суду

Нормативно-правова база використання електронних доказів у суді

Визначення поняття електронного доказу міститься у Цивільному процесуальному кодексі України (ч. 1 ст. 100), у Господарському процесуальному кодексі України (ч. 1 ст. 96) та у Кодексі адміністративного судочинства України (ч. 1 ст. 99) і є однаковим та передбачає наступне: електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема електронні документи (у тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові сповіщення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах), серверах систем резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (у тому числі й мережі Інтернет).

Кримінальний процесуальний кодекс України у ст. 84 визначає, що доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя та суд встановлюють наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доведенню. Крім цього, КПК України відносить до джерел доказів свідчення, речові докази, документи та висновки експертів. Відповідно до ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений для збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо. Відповідно до КПК України для вивчення електронних доказів відбувається огляд речових доказів: слідчий досліджує носій інформації та потім складає протокол огляду ноутбука або мобільного телефону.

З цього слід зробити висновок, що електронні докази є такими у зв'язку з особливостями засобу, на якому вони зберігаються. Електронним, за своєю сутністю, є не та інформація, яка знаходиться на електронному засобі, а сам носій інформації, що надалі може бути доказом (наприклад, засобом збереження інформації може бути карта пам'яті, телефон, а інформація, яка має доказове значення, залишається у формі письмових знаків).

Скріншот як електронний доказ

Чинним законодавством встановлено, що електронні докази є окремим способом доказування, тобто законодавець не відніс електронні докази ні до речових, ні до письмових, а виділив їх окремим різновидом.

Електронним доказом може бути:

• листування двох людей;
• інформація із веб-сайту;
• електронний лист із поштового сервісу;
• пост у соціальній мережі;
• інше.

Способом фіксації електронного доказу буде створення його електронної копії, найчастіше це відбувається у вигляді скріншота. З цього можна зробити висновок, що скріншот сам по собі не є електронним доказом, це лише джерело інформації, яка вже надалі нестиме доказове значення у справі, тобто є електронною копією того чи іншого електронного доказу. Водночас важливо враховувати, що суд може перевірити копію електронного документа, зажадавши його оригінал та провести огляд та дослідження веб-сайту, листування у приміщенні суду з відповідного пристрою (ноутбука, планшета, телефона тощо). Тобто роздруківка з сайту як доказ у суді може бути взята судом до уваги, проте заявник такого доказу має бути готовий продемонструвати такий сайт та інформацію, яка подана у роздруківці на відповідному пристрої.

Щоб чіткіше визначити значення скріншота в доказовій основі необхідно звернутися до судової практики. Бо ні в одному процесуальному кодексі такого поняття, як «скріншот», не згадується. Також варто врахувати, що чинне законодавство передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.

Так, у Постанові Верховного суду від 13 липня 2020 року у справі № 753/10840/19, зазначено, що касаційний суд погоджується з судами першої та апеляційної інстанції та позначає, що на підтвердження заявлених вимог позивач надала скріншоти повідомлень з телефону з Viber, які суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, вважав належними та допустимими доказами, які досліджено судами у їхній сукупності та яким надано належну правову оцінку.