Зміст:
Про домашнє насильство, проблема якого існувала споконвіку, йдуть активні обговорення в соціумі. І це дуже правильно - про це говорити потрібно багато, намагаючись не залишати жодного факту без уваги або покарання. Згідно з дослідженням проведеного Українським інститутом майбутнього, спільно з Нью Імідж Груп - близько 2 млн українців стверджують, що стали жертвами жорстокого поводження в побуті.
07 січня 2018 р. набув чинності Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”. Він закріпив на нормативному рівні інструменти для протидії та профілактики домашнього насильства. Серед таких інструментів важливе значення мають профілактичні роботи з кривдником. Так, згідно з результатами вищезгаданого дослідження, наступним, після найефективнішого засобу протидії домашньому насильству - "посилення кримінальної відповідальності" (58% респондентів), є інтенсивна профілактична робота з такими ситуаціями (34% респондентів).
Домашнє насильство, що це? Поняття домашнього насильства має велике значення для правильної кваліфікації дій кривдника (хочу уточнити - що кривдником може бути особа будь-якої статі, і застосування цього терміна в законодавстві, як і в цій статті - не відображає статеву приналежність, попри те, що переважаюча частина кривдників - саме чоловічої статі).
Отже, Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, у пункті 3 частини 1 статті 1 дає визначення цього терміну:
домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що здійснюються в сім'ї або в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім або нинішнім подружжям, або між іншими особами, які проживають зараз (або які проживали раніше) однією сім'єю, але не перебувають у родинних стосунках або у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (чи проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому ж місці, що й постраждала особа, а також загрози вчинення таких діянь.
Таким чином, для діянь, які є домашнім насильством, характерні такі критерії:
-
це дії чи бездіяльність, які полягають у фізичному, чи сексуальному, чи у психологічному, чи в економічному насильстві – або висловлення загроз такого насильства;
-
здійснюються в сім'ї, або в межах місця проживання, або між родичами, або між членами колишнього/нинішнього подружжя, або між іншими особами, які спільно проживають зараз (або які проживали раніше) однією сім'єю, але не перебувають у зв’язку або у шлюбі між собою;
-
не має значення чи проживає особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому ж місці, що й постраждала особа.
Щоб точніше відповісти на питання - "домашнє насильство - що це?" - треба розуміти у яких формах може відбуватися. Серед форм домашнього насильства - як і можна побачити з визначення поняття, розрізняють:
-
економічне насильство - включає навмисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, грошей, документів, можливості ними користуватися. Таке також може полягати у позбавленні догляду/піклування, перешкоди у лікуванні/реабілітації. Сюди входить заборона працювати, або ж примус до праці, заборона навчання та інші правопорушення економічного характеру;
-
психологічне насильство - може полягати в образах, загрозах, у тому числі щодо інших людей, приниженнях, переслідуваннях, залякуваннях тощо, якщо такі викликали у потерпілого побоювання за свою чи чужу безпеку, або спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічного здоров'я особистості;
-
сексуальне насильство - будь-які дії сексуального характеру без згоди особи (а якщо стосовно дитини незалежно від її згоди), тобто правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканності особи, зокрема скоєні у присутності дитини;
-
фізичне насильство - ляпаси, стусани, штовхання, щипання, кусання, незаконне позбавлення волі, побої, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, або в небезпечному для життя стані, заподіянні смерті, а також інші правопорушення насильницького характеру.
Звичайно ж, кожну ситуацію слід розглядати з урахуванням вищезазначених критеріїв, характеру взаємин осіб та інших обставин. Як може здатися - законодавець дуже широко охарактеризував критерії та форми домашнього насильства. Однак, на мій особистий погляд, у таких справах краще передбачити ширший спектр дій, які можуть виявитися домашнім насильством, бо це як мінімум не дозволить кривднику вкотре уникнути відповідальності, прикриваючись чистим формалізмом.
Користуйтеся консультацією: Хто у домі господар? Що таке домашнє насильство
Насильство вдома та в сім'ї є неприпустимим, у будь-якій формі, у будь-якому вигляді. Таким діям немає і не повинно бути жодних виправдань. Тож як уникнути домашнього насильства? Це має бути комплексне рішення, в якому залучені всі способи притягнення правопорушника до відповідальності, викорінення дискримінації, постійна інформаційно-роз'яснювальна робота серед громадян, увага як до кожного окремого випадку, так і проблеми в цілому. Так, Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, серед методів розрізняє такі профілактичні заходи проти насильства в сім'ї:
Блог