Стаття 13. Розгляд заяви про отримання ліцензії, відмова у видачі ліцензії, видача ліцензії

{Назва статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 835-VIII від 26.11.2015 , № 139-IX від 02.10.2019 }

1. Орган ліцензування після встановлення відсутності підстав для залишення заяви про отримання ліцензії без руху, без розгляду або закриття провадження розглядає її з метою встановлення відсутності або наявності підстав для відмови у видачі ліцензії шляхом аналізу підтвердних документів та одержання інформації з державних паперових та електронних інформаційних ресурсів.

{Абзац перший частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі ліцензії з причин, раніше не зазначених у рішенні про відмову у видачі ліцензії (крім неусунення чи усунення не в повному обсязі здобувачем ліцензії причин, що стали підставою для попередньої відмови; наявності в новій інформації, поданій здобувачем ліцензії, підстав для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії) за умови, що на момент повторного розгляду раніше подані документи зберегли свою актуальність.

{Частину першу статті 13 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }

{Частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 }

2. У разі встановлення наявності підстав для відмови у видачі ліцензії орган ліцензування приймає обґрунтоване рішення про відмову у видачі ліцензії, що набирає чинності з дня доведення такого рішення до відома здобувача ліцензії шляхом оприлюднення на офіційному веб-сайті органу ліцензування наступного робочого дня після його прийняття.

{Абзац перший частини другої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування у порядку, передбаченому Законом України "Про адміністративну процедуру", та/або до адміністративного суду.

{Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 835-VIII від 26.11.2015 ; в редакції Закону № 139-IX від 02.10.2019 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

3. Підставою для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії за результатом розгляду заяви про отримання ліцензії є:

1) встановлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам;

{Пункт 1 частини третьої статті 13 в редакції Закону № 139-IX від 02.10.2019 }

2) виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих здобувачем ліцензії;

{Пункт 2 частини третьої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 139-IX від 02.10.2019 , № 4017-IX від 10.10.2024 }

3) наявність в органу ліцензування інформації про судове рішення щодо здобувача ліцензії, що забороняє йому провадити окремий вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та набрало законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства;

{Частину третю статті 13 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 ; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

4) отримання органом ліцензування інформації про те, що керівник або засновник (засновники) здобувача ліцензії є керівником або засновником (засновниками) суб’єкта господарювання, стосовно якого (яких) протягом останнього року до дня подання заяви про отримання ліцензії органом ліцензування відповідної сфери прийнято рішення про припинення дії ліцензії з підстав, передбачених пунктами 2, 6-10 частини дванадцятої статті 16 цього Закону.

{Частину третю статті 13 доповнено пунктом 4 згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }

4. У разі відмови у видачі ліцензії на підставі пункту 1 частини третьої цієї статті здобувач ліцензії може подати до органу ліцензування нову заяву про отримання ліцензії після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення.

5. У разі відмови у видачі ліцензії на підставі пункту 2 частини третьої цієї статті суб’єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про отримання ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття відповідного рішення про відмову.

6. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються:

1) найменування органу ліцензування, дата прийняття та реєстраційний номер рішення, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника органу ліцензування, його заступника згідно з розподілом повноважень або іншої уповноваженої особи, дата заяви про отримання ліцензії;

{Пункт 1 частини шостої статті 13 в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 }

2) вид господарської діяльності, зазначений здобувачем ліцензії у заяві про отримання ліцензії;

3) найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

{Пункт 3 частини шостої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 139-IX від 02.10.2019 ; в редакції Закону № 4017-IX від 10.10.2024 }

4) перелік та опис підстав (обґрунтування) для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії;

5) пропозиції щодо усунення відповідних недоліків, які мають бути викладені в однозначній, зрозумілій та достатній для виконання здобувачем ліцензії формі;

6) строк та спосіб набрання чинності рішенням про відмову у видачі ліцензії, строк та порядок його оскарження відповідно до частини другої цієї статті.

{Частину шосту статті 13 доповнено пунктом 6 згідно із Законом № 4017-IX від 10.10.2024 }