Найактуальніші рішення судів з питань оподаткування адвокатської діяльності у 2018-2019 рр.

Друзі у попередній статті розглядалося питання подвійної сплати єдиного соціального внеску адвокатом, якщо роботодавець утримує і сплачує внесок за свого працівника, який є одночасно адвокатом (постанова ЖААС від 19.06.2018 справа №817/505/18).

Аналізуйте судовий акт: ЗОАС та ЖААС дійшли висновку, чи існує обов'язок адвоката сплачувати єдиний внесок в ті місяці (періоди), коли він не отримав доходу від здійснення адвокатської діяльності, при умові, що єдиний внесок за нього сплачував роботодавець?

Дана проблема останнім часом доволі актуальна, яким ж чином сплачувати соціальний внесок адвокатом, який одночасно перебуваю у трудових відносинах з роботодавцем!?

Органи ДФС зараз надсилають "листи щастя" для адвокатів-ФОПів, де просять надати документи, які дають право на зайняття адвокатською діяльності (незалежна професійна діяльність), у разі не надання підтверджуючих документів будуть застосовані штрафні санкції. Дані листи несуть лише інформативний характер, а адвокат не зобов’язаний надавати відповідь, і тим паче ставати на облік як само зайнята особа. Також у ДФС відсутні правові підстави застосовувати штрафні санкції.

І. Отже до рішень судів, перш за все проаналізуємо постанову КАС/ВС від 05.11.2018 справа №820/1538/17, де колегія суддів дійшла правового висновку, що у разі призупинення адвокатської діяльності адвокатом та не отримання ним доходу від такої діяльності, свідчить про відсутність обов'язку сплачувати ЄСВ.

Верховний Суд у своєму рішенні зазначив, що необхідною умовою для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Отже, правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк, у той час як наслідком припинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість її подальшого здійснення взагалі, у зв'язку з чим анулюється свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю.

Отже, якщо адвокат не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, оскільки не мав усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов'язку сплачуватиєдинийвнесок, як самозайнята особа.

Вищезазначеної позиції Верховного Суду дотримався Чернігівський окружний адміністративний суду у рішеннях від 22.01.2019 р. справа №620/4006/18; від 14.01.2019 р. справа №620/3962/18.

II. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 р. справа №1140/2244/18.