Алгоритм. Оскарження рішення суду про тимчасовий доступ до документів

В кримінальних провадженнях, що стосуються економічних злочинів, слідчі переважно просять у суду дозвіл вилучити значний обсяг оригіналів документів. Інколи це може негативно вплинути на діяльність самого суб’єкта господарювання.

В яких випадках можна оскаржити рішення суду про вилучення оригіналів документів та як правильно обґрунтувати скаргу?

Щоб отримати доступ до документів, які перебувають у певної особи, слідчому потрібно звернутися до суду з клопотанням про отримання їх копій/оригіналів. У кримінальних провадженнях, що стосуються економічних злочинів, слідчі переважно просять у суду дозвіл вилучити значний обсяг оригіналів.

Вилучення, наприклад, статутних документів, документації по роботі з контрагентами може негативно вплинути на діяльність самого суб’єкта господарювання. Повернути потім такі документи буде проблематично, а часто запитувані документи ще й не мають відношення до кримінального провадження.

На цей випадок законодавець передбачив можливість оскаржити ухвалу суду про тимчасовий доступ до речей і документів (п.10 ч.1 ст.309 КПК України). Володілець майна має право оскаржити ухвалу суду про тимчасовий доступ, якщо суд дозволив вилучення оригіналів документів:

• Які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності.
• За відсутності яких ФОП чи юрособа позбавляється можливості здійснювати свою діяльність.

До таких документів можна віднести: 1) оригінали установчих і реєстраційних документів, ліцензій, дозволів, 2) документів на нерухоме майно чи транспортні засоби, 3) документи, що підтверджують кваліфікацію працівників, наказів про призначення їх на посаду.

Отже, надання судом дозволу на отримання лише копій документів не створює права на оскарження ухвали суду. А в апеляційній скарзі власник майна в будь-якому разі повинен буде довести, що суд реально перешкоджає подальшій нормальній роботі суб’єкта господарювання.

Практичні кейси

Для прикладу — кілька ситуацій із судової практики. Зазначу, що крім уже вказаних підстав суди звертають увагу на (не)доведення слідчим значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах; обґрунтування необхідності вилучення речей (ч.2 ст.160 КПК). Слідчі часто необґрунтовано ігнорують ці вимоги, що дає додаткові підстави для апеляції.

Випадків задоволення апеляцій дуже мало. Можливо, через надання судами першої інстанції доступу саме до копій документів або ж через позицію власників за замовчуванням надавати документи, щоб «не сваритися» з правоохоронцями. Тому наведені приклади належать до попередніх років.

Ухвала від 24.07.2018 №757/19351/18-к

Апеляційний суд м. Києва задовольнив апеляцію власника майна та скасував рішення суду першої інстанції про дозвіл на вилучення документів.