Насамперед наведемо формулювання цих видів звільнення у законодавстві. Отже, пункт 1 статті 36 КЗпП як підставу для припинення трудового договору передбачає угоду сторін. Звільнення за власним бажанням прописано у статті 38 КЗпП і визначено як розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника. Таке звільнення може відбутися:
— на загальних підставах (без поважних причин);
— з поважних причин;
— якщо роботодавець не виконує законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору.
Розглянемо детальніше кожну з підстав, для того щоб визначитися, що краще для роботодавця: звільнення працівника за угодою сторін чи за власним бажанням.
Користуйтесь консультацією: Звільнення під час відпустки. Чи практикується в наш час та що говорить про це закон?
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
Розірвання трудового договору за статтею 38 КЗпП має дві ключові умови:
— може бути розірваний лише договір, укладений на невизначений строк;
— договір розривається виключно з ініціативи працівника.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.
