Зловживання правами при поданні клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів

Зловживання процесуальними правами сьогодні є актуальною проблемою, яка прямо повʼязана із дотриманням принципу справедливого судочинства. Вона потребує ефективних механізмів вирішення, в тому числі, на законодавчому рівні.

Як зазначає Рєзнікова В.В., прагнучи досягти бажаного результату чи вдатись до затягування розгляду справи, окремі учасники судового процесу використовують свої права всупереч їх призначенню, що не тільки зачіпає інтереси опонентів, але й посягає на інтереси суспільства в цілому, оскільки це робиться «на зло» державі в особі суду, змушеного таким чином непродуктивно витрачати часові, інтелектуальні, матеріальні ресурси задля подолання перешкод у здійсненні правосуддя (Рєзнікова В.В. Зловживання правом: поняття та ознаки. Університетські наукові записки 2013. № 1(45). С.23-35).

Аналіз положень чинного КПК дає змогу виявити лише два випадки, коли суд може кваліфікувати певні дії учасника процесу як зловживання процесуальним правом так, як наслідок, вчинити процесуальні заходи, спрямовані на припинення таких дій.

До таких випадків належать наступні:

1) якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду (ч. 4 ст. 81 КПК);

2) якщо проголошення вступної промови має ознаки зловживання правом з метою затягування судового розгляду, суд після усного попередження зупиняє проголошення промови (ч. 1 ст. 349 КПК).

Це на жаль вичерпний перелік.

Отже, прямо не передбачені у КПК зловживання правом не означає, що не виникають інші ситуації. Наприклад, до таких ситуацій можна віднести:

• безпідставні, повторні клопотання про застосування або зміни запобіжного заходу (ст. 186);
• повторні скарги на рішення, дії або бездіяльність слідства (ч. 2 ст. 306);
• повторне, безпідставне оскарження бездіяльності слідства (ч. 1 ст. 303);
• відвід (ст. ст. 75,76 КПК) та інше.

Як правило, якщо суди визнають поданий документ як зловживання процесуальними правами, останній залишає такий документ без розгляду або повертає. Однак у деяких випадках суди йдуть далі й застосовують заходи процесуального примусу, наприклад, як штраф, або постановляють окрему ухвалу відносно адвоката, якою звертаються до відповідної КДКА для проведення дисциплінарного провадження.

Разом з тим, залишається неврегульованим зловживання процесуальними правами сторонам кримінального провадження при поданні клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів.

У частині другій статті 160 КПК зазначено, що клопотання містить: