Земельний сервітут: що це і які можливості надає

Глава 32 Цивільного кодексу України (ЦК) надає загальну інформацію про сервітут. В першу чергу, необхідно відзначити, що сервітут - це право користування чужою землею, іншими природними ресурсами або чужою нерухомістю. Право користування може бути в різних формах, обсягах і з різними цілями. У цій консультації юридичний інтернет-ресурс розповість саме про земельний сервітут. Так, далі можете отримати додаткову інформацію про те, як регулює сервітут земельний кодекс, як зареєструвати сервітут в 2020 році, яка може стягуватися плата за сервітут земельної ділянки, як оформити сервітут і тд.

Зміст:

• Що таке земельний сервітут
• Види сервітутів за земельним законодавством
• Порядок встановлення сервітуту на земельну ділянку
• Державна реєстрація сервітуту земельної ділянки
• Припинення права сервітуту (ст. 102 ЗК і ст. 406 ЦК)

Що таке земельний сервітут

Сервітут на землю - це право користування саме земельною ділянкою. Таке право може бути на платній основі, так повністю безкоштовним. Можливо, у когось виникає питання, навіщо потрібен сервітут, якщо є звичайна всім знайома оренда і яка між ними різниця, адже і те і інше надає можливість користуватися земельною ділянкою. Так, сервітут на землю потрібен тоді, коли людина не збирається використовувати весь "шматок" землі в повному обсязі, він потрібен з метою отримати якусь одну-дві конкретні можливості зробити щось на земельній ділянці або його частині. У багатьох випадках право сервітуту оформляють сусіди, яким потрібно через ділянку сусіда проїхати або пройти, або провести водопровід і тд. Але, при цьому, просто нахабно вимагати у сусіда зробити дорогу посеред городу також не можна, необхідно навести достатні обґрунтування, що в інших місцях або іншими способами зробити дорогу або провести трубопровід неможливо або дуже важко. Крім цього, частина 4 статті 98 Земельного кодексу України (ЗК) визначає, що сервітут повинен бути встановлений найсприятливішим для власника способом.

Юридичний портал “Protocol” звертає увагу, що сервітут може бути встановлений як на конкретний термін, так і безстроково (поки не настануть підстави для припинення сервітуту). Якщо особа, у якої вимагають оформити сервітут, володіє землею на праві користування, то термін сервітуту не може бути довше ніж термін права користування землею в цілому.

Необхідно відзначити, що обтяження земельної ділянки сервітутом не позбавляє власника права володіти, розпоряджатися і користуватися нею. Тобто, особа, яка оформила сервітут не може забороняти проходити, проїжджати або робити що-небудь інше на цій землі. Крім того, земельну ділянку, на яку оформлено таке право користування, можна навіть продати або подарувати будь-якій іншій людині і таке відчуження не припиняє право сервітуту .

Важливо звернути увагу, якщо власнику або землекористувачу завдається шкода через те, що встановлений сервітут, земельний кодекс передбачає право вимагати відшкодування такого збитку в повному розмірі.

Сервітут буває особистого характеру і публічного. Перший встановлюється на користь певної конкретної особи, а другий - з метою задовольнити суспільні інтереси громадян (наприклад, прокладка комунікацій для всього села / міста або вулиці).

Види сервітутів за земельним законодавством

Сервітут на землю буває різних видів. Так, іншими словами, використання землі можливе декількома способами і відповідно до статті 99 ЗК земельний сервітут може бути одним з наступних:

Порядок встановлення сервітуту на земельну ділянку

Підставами для сервітуту можуть бути закон, договір або рішення суду.

Для обтяження землі сервітутом в судовому порядку необхідно довести, що користування / доступ до свого будинку, землі або іншого майна неможливі іншими способами крім як встановлення такого права. Якщо такі обставини не навести і не обгрунтувати, то швидше за все, людина отримає відмову у встановленні сервітуту. Так, Верховний суд в постанові від 17 січня 2019 року по справі № 607/12777/17 зазначив, що оскільки позивач не довів реальну необхідність в земельному сервітуті, то відсутні підстави для його встановлення. Також, в цій постанові суд вказав, що доводи позивача щодо необхідності встановлення сервітуту зводяться до забезпечення йому певного рівня комфорту в користуванні майном, а реальної необхідності, підкріпленої доказами неможливості користування майном, для встановлення сервітуту позивачем не наведено. Тобто, позивачем не було доведено, що відсутність заїзду у двір домоволодіння створює йому перешкоди в користуванні та обслуговуванні майна, що йому належить, а та обставина, що спірна частина земельної ділянки використовується відповідачем, як заїзд в гараж, сама по собі не може бути підставою для встановлення земельного сервітуту, мета якого є забезпечення позивачеві можливості розвантажувати продукти, матеріали, речі, які він привіз в будинок.