Які взагалі є права у дитини: декларативні і реальні

Важливість прав дитини

Діти - це наші послідовники, наше майбутнє: хтось талановитий художник, інший - геніальний винахідник, а третій - справедливий суддя. Як казав Оскар Уайльд: «Кращий спосіб зробити дітей хорошими - це зробити їх щасливими». Такого «щастя» можна цілком досягти, створивши систему норм, які б гарантували права дітям. Ці права трохи ширші, ніж у дорослої людини, в зв'язку з тим, що дитина потребує більшого захисту.

• Що таке декларативні і реальні права
• Декларативні права дитини
• Реальні права дитини
• Права дитини в сім'ї
• Захист прав дитини і відповідальність за порушення прав дитини

Що таке декларативні і реальні права

Для початку пояснимо значення слова «декларативний» - з лат. «Declarativus» - пояснення, доведення до відома. Декларативні норми - це загальне правило поведінки, закріплене в нормативно-правовому акті, але норма не розкриває механізмів реалізації, санкції за невиконання і т.д. Підводячи підсумки, декларативні права - це ідеальний образ прав без передбаченого порядку реалізації.

Реальні права характеризуються тим, що вони передбачені законом, а також є і механізм, завдяки якому вони існують і в реальній площині. Тобто, декларативні права переходять в реальні, коли вони починають виконуватися населенням.

Декларативні права дитини

Основним декларативним актом в сфері прав дитини є Декларація прав дитини, прийнята 20 листопада 1959 року Генеральною Асамблеєю ООН.

У Декларації передбачено 10 принципів прав дитини:

• Заборона дискримінації дітей. Всі діти рівні у своїх правах.
• Забезпечення дитини спеціальним захистом, надання умов для розвитку, створення умов для найкращої реалізації інтересів дитини.
• Право на ім'я та громадянство.
• Право на здорове зростання і розвиток, належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
• Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинні забезпечуватися спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на її особливий стан.
• Право зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
• Право на отримання освіти, яка має бути безкоштовною і обов'язковою.
• Дитина повинна за всіх обставин бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.
• Дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості і експлуатації.
• Дитина повинна виховуватися в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між народами, миру і загального братерства, а також в повній свідомості, що її енергія та здібності мають бути присвячені служінню на користь інших людей.

Ось і яскравий приклад декларативності - основні напрямки в сфери захисту прав дитини дані, але немає механізму контролю та реалізації.

Також вихідними принципами розуміння прав дитини є:

• дитина не власність батьків або держави;
• визнання пріоритету прав дітей над правами інших суб'єктів права. У відповідності до Конвенції про права дитини сформований інтерпретаційний принцип таким чином: «У всіх діях по відношенню до дитини, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, законодавчими або адміністративними органами, судами, в першу чергу приділяється увага забезпеченню прав та інтересів дитини».

Реальні права дитини

Україна на реалізацію положень Декларації прийняла ряд нормативно-правових актів, в тому числі деякі положення Сімейного кодексу України, Закон України «Про охорону дитинства» та інші.

Так які ж права у дітей в Україні? Ось перелік основних прав:

1. Право на охорону здоров'я та безоплатну медичну допомогу.

Отже, в Україні діє програма «Доступні ліки», яка була розроблена Кабміном ще в 2017 році. На жаль, багато громадян не знають про таку програму, хоча дійсно потребують такої підтримки від держави. Під цю програму потрапляють діти до 3-х років, діти-інваліди до 16 років. Порядок отримання такий: