Головна Блог Аналітична стаття Статті Як українські реалії відкоригували європейські цінності щодо управління арештованим майном

Як українські реалії відкоригували європейські цінності щодо управління арештованим майном

22.04.2019
Автор:
Переглядів : 1628

На сайті Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ви не знайдете жодної інформації про результати роботи щодо пошуку активів, оскільки фактично ця функція не виконується. Натомість уся діяльність зосереджена на управлінні високоліквідними арештованими активами. Та й до цієї функції в агентстві підхід вибірковий. (Джерело: ЗіБ)

Навипередки з ЄС

Коли у 2015 році ухвалювали закон «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» у пояснювальній записці до законопроекту №3040 зазначалося, що відповідні органи є ефективним інструментом кримінально-правової політики в державах Європейського Союзу. Цим обґрунтовувалася необхідність створення саме окремого органу, що здійснюватиме перераховані функції.

Проте це не відповідає дійсності. Насправді в рішенні Ради ЄС від 6.12.2007 №2007/845/JHA країнам Союзу дано можливість створення або визначення з-поміж наявних того органу, який відповідатиме за розшук і виявлення активів, що можуть бути арештовані в кримінальному провадженні. Про управління останніми в цьому рішенні взагалі не йшлося.

Інститут управління арештованим майном є досить новим і лише формується в ЄС. Тільки 3.04.2014 в ст.10 директиви №2014/42/EU було вказано на необхідність ужиття заходів для ефективного управління арештованими активами, наприклад шляхом створення спеціалізованих установ. Тобто керівні органи Союзу не зобов’язували навіть його членів створювати окремі органи для управління арештованими активами. Тим більше в жодному документі це не передбачалося для України.

У ч.1 ст.12 вказаної директиви державам — членам ЄС дано строк для адаптації національного законодавства до 4.10.2015. Не дочекавшись навіть завершення адаптаційного періоду й формування практики функціонування інституту управління арештованими активами в ЄС, Кабінеті Міністрів уже 4.09.2015 передав на розгляд парламенту проект №3040, яким передбачалося створення АРМА.

Як наслідок, закон має численні вади, а робота агентства не відповідає заявленій меті його створення. Утім, зосередимося на процесі передання арештованого майна в управління.

Згадайте новину: ДП «СЕТАМ» ПЕРЕЙШЛО ВІД МІН’ЮСТУ ДО СФЕРИ УПРАВЛІННЯ АГЕНТСТВА З РОЗШУКУ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ АКТИВІВ (АРМА)

Кошти на рахунках

Згідно з ч.1 ст.20 закону управління коштами та банківськими металами здійснюється лише за наявності висновку Національного банку про створення умов для визнання банку проблемним або неплатоспроможним. У такому разі на вимогу агентства арештовані активи переказуються на його депозитні рахунки в одному з державних банків.

Абсолютно чіткий та справедливий механізм, адже немає сенсу забирати арештовані активи, які знерухомлені в працюючому банку й перебувають у ньому на обраних законним власником умовах. Натомість якщо з’явився ризик втрати арештованих у фінансовій установі активів через її неплатоспроможність, то зазначена процедура захищає власника. Проте на практиці це нікому не цікаво, про що свідчить опублікований на сайті АРМА перелік переданих в управління агентству активів. Із 726 позицій безготівкових коштів у банках у цьому переліку тільки 6.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст