У зв’язку з російською збройною агресією значно збільшилася кількість кримінальних проваджень щодо злочинів проти основ національної безпеки. Крім того, відповідний розділ КК України був доповнений новими статтями (колабораційна діяльність; пособництво державі-агресору; несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану), а окремі статті зазнали змін.
З огляду на ці законодавчі доповнення та зміни під час розгляду кримінальних проваджень щодо злочинів проти основ національної безпеки, які вже надходять до судів, виникає багато запитань, зокрема щодо розмежування колабораційної діяльності і суміжних складів кримінальних правопорушень. Відповіді на запитання, які стосуються цієї проблематики, надали секретар Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк та секретар Третьої судової палати ККС ВС Герман Анісімов під час вебінару.
Наталія Антонюк нагадала, що склад «державної зради» (ст. 111 КК України) законодавець сформулював через вказівку на три форми державної зради. Йдеться про те, що громадянин України умисно вчиняє діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, яке може полягати в трьох формах: 1) перехід на бік ворога в період збройного конфлікту; 2) шпигунство; 3) надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Раніше перша форма була сформульована так: «перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту». Згідно зі змінами, які вніс законодавець, «в умовах воєнного стану» перенесено в ч. 2 ст. 111 КК України. Тобто законодавець сформував кваліфікований склад злочину і зазначив: «Ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану». Зараз в Україні введено воєнний стан, тому будь-яке діяння, що є формою державної зради, буде інкримінуватися з урахуванням відповідної кваліфікуючої ознаки.
Доповідачка детально проаналізувала нову статтю КК України – ст. 111-1 «Колабораційна діяльність», яка викликає велику кількість дискусійних запитань. Ця стаття має складну конструкцію – складається з восьми частин. Причому частини цієї статті розміщені за градацією суспільно небезпечного діяння: починаючи від кримінальних проступків і завершуючи особливо тяжким злочином. Частини 1–7 ст. 111-1 КК України – це самостійні склади кримінального правопорушення, а ч. 8 – кваліфікований склад. Крім того, кожна з частин статті, з першої по сьому, теж мають складну будову, адже в них передбачено кілька форм кримінального правопорушення.
Висвітлюючи питання щодо форм об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, спікерка звернула увагу в цьому контексті також на ч. 1 ст. 436-2 КК України «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників».
Так, у ч. 1 ст. 111-1 КК України передбачено дві форми об’єктивної сторони: 1) публічне заперечення громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України; 2) публічні заклики громадянином України до підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та/або окупаційною адміністрацією держави-агресора, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окуповані території України.
У ч. 1 ст. 436-2 КК України міститься чотири форми об’єктивної сторони, однією з яких є заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в 2014 році, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього громадянського конфлікту, а також заперечення тимчасової окупації частини території України.
Треба розрізняти свідомих колаборантів і службовців, які в окупації допомагали людям вижити - заступниця міністра юстиції України Валерія Коломієць
Розмежувати ці склади кримінальних правопорушень можна за допомогою об’єкта посягання. Колабораційна діяльність (ст. 111-1 КК України) – це злочин проти основ національної безпеки України, тобто посягання здійснюється на національну безпеку. А об’єктом складу злочину, передбаченого ст. 436-2 КК України, є мир, безпека людства і міжнародний правопорядок. Водночас поняття «безпека людства» є ширшим та включає в себе і «національну безпеку».
Тому якщо особі інкримінуються діяння у формі заперечення зазначених вище дій, то їх слід кваліфікувати за однією зі згаданих статей, щоб уникнути подвійного інкримінування. У тому ж разі, коли суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України, вчиняється в інших трьох формах (крім заперечення), то не виключається сукупність кримінальних правопорушень – ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Блог