Як і чому відбулося «оцивільнення» захисту права власності на землю

Наразі у судовій практиці віндикаційний спосіб став основним способом захисту права власності на землю, хоча він є найменш придатним для цього. Проаналізуємо, як і чому це відбулося. (Джерело: ЗіБ)

Негаторний позов — цивільний і земельний

Кодекси визначають негаторний позов як усунення перешкод у користуванні майном. Це базове та однаково визначається у Цивільному та Земельному кодексах. Надалі підходи цих кодексів різняться.

«Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном» (ст.391 ЦК), а назва цієї статті «Захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння».

«Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою» (ч.2 ст.152 ЗК ).

Помітно, що ЗК більш широко визначає підставу негаторного позову. В ЦК — це «перешкоди у порушенні права користування та розпорядження своїм майном», і порушення, «не пов’язані із позбавленням володіння», у ЗК — «усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння».

Найперше, в ЗК негаторний позов не пов’язується з позбавленням фактичного володіння. Це ключове — фізичне панування над земельною ділянкою не є визначальним для здійснення її захисту негаторним позовом.

Щодо ЦК, то ст.391, не містить прямої заборони щодо застосування цієї норми лише з огляду на фактичне володіння. Проте поняття «право володіння» не було традиційним для судової практики захисту права власності. Хоча варто згадати, що норми ЦК встановлюють володіння як право (гл.31 ЦК) та звісно ж, воно існує у вигляді правоповноваження власника.

Спеціальне правове регулювання, мало б пов’язувати у судовій практиці негаторний позов саме з правом володіння земельною ділянкою. Воно, як відомо, завжди належить власникові.

Чому в ЗК немає віндикаційного позову?

Натомість віндикаційного позову, вимоги про витребування, ЗК окремо не виділяє. Віндикаційний позов історично пов’язувався з фактичним володінням. У ЗК йдеться про володіння як право, попри це в судовій практиці віндикаційний позов залишається основним способом захисту права власності на землю.