У спорах про стягнення шкоди спричиненої незаконними діями органу слідства відповідачем є ДЕРЖАВА, а не Держказначейство (ВС/ВП № 641/8857/17 від 25.03.2020)

Фабула судового акту: І знов судове рішення, яке не вирішило проблему та не відповіло на питання, а навпаки таку проблему поглибило.

Стала судова практика визначає, що у спорах щодо стягнення шкоди, завданої незаконними діями і бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, що у даних справах доцільним є визначати органи Держказначейства як відповідача у справі.

Так згідно висновку, викладеному у рішенні Колегії суддів судової палати у цивільних справах ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №6-42168св14 згідно до вимог ст.ст. 23, 48 Бюджетного Кодексу України, п. 35 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників» від 03.08.2011 № 845 року визначено, що виконання судових рішень, які передбачають відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, а також судів здійснюється Державним казначейством України за вимогою органів державної виконавчої служби України за черговістю їх надходження, за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, затверджених у Державному бюджеті України на цю мету.

Натомість у даному рішенні Велика Палата зазначила, що таке залучення не є обов’язковим, проте, конкретно не вказала який саме орган має представляти державу у таких спорах.

У даній справі особа, яку незаконно притягнуто до кримінальної відповідальності звернулась до суду із позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями і бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Після розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій справа потрапила на розгляд до Великої Палати Верховного Суду.

Переглядаючи вказану справу ВП ВСУ дійшла, зокрема, до наступного висновку.

За положеннями ч. 1 ст. 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. При цьому держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Одночасно відповідно до ч. 2 ст. 48, ч. 4 ст. 58 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Державу представляють відповідні органи державної влади в межах їх компетенції через свого представника.

Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.

Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган.