Роз’яснення права на суд присяжних після проведення підготовчого засідання, але до постановлення остаточного рішення у справі не є підставою для скасування такого рішення (ВС/ВП № 523/6472/14-к від 12.09.2018)

Фабула судового акту: У даній справі Великою Палатою Верховного Суду було переглянуто судові рішення, якими двох осіб було засуджено за ч.2 ст. 147 (захоплення заручників) та п.п. 3, 9 ч. 2 ст. 115 КК України (умисне вбивство за обтяжуючих обставин) до сукупного покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

При цьому на розгляд Великої Палати було поставлено зокрема питання чи завжди порушення правил статті 384 Кримінального процесуального кодексу України щодо роз'яснення підозрюваному (обвинуваченому) права на суд присяжних є безумовною підставою для скасування вироку.

При цьому підставою для постановлення такого питання перед ВП стали правові висновки Верховного Суду України висловлені у постанові від 25.06.2015 справі № 5-111кс15 відповідно до якої:

- право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід'ємною складовою права обвинуваченого на захист;

- порушення такого права свідчить про невиконання прокурором, судом вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на розгляд його справи в порядку кримінального провадження судом, утвореним відповідно до закону, і є порушенням права на розгляд його справи судом, визначеним законом;

- прокурор під час досудового розслідування, але у будь-якому разі до моменту складання обвинувального акта, повинен роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз'яснення прокурора повинно бути додано до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування;

- суд під час підготовчого судового засідання повинен роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Право на суд присяжних обвинуваченого у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, повинно міститись у переліку прав обвинуваченого, які закріплені у письмовій пам'ятці про права та обов'язки;

- невиконання прокурором вимог статті 384 КПК України, в силу вимог пункту третього частини третьої статі 314 КПК України, є підставою для повернення обвинувального акта прокуророві;

- невиконання судом під час підготовчого судового засідання вимог статті 384 КПК України є безумовною підставою для скасування судових рішень вищими судами;

Проте, на думку ККС ,який став ініціатором розгляду справи Великою Палатою при вирішенні питання щодо правових наслідків недотримання приписів статті 384 КПК варто виходити насамперед із того, чи було обвинуваченому надано реальну можливість скористатися правом на розгляд справи судом присяжних. Якщо ж така можливість існувала і незастосування особливого порядку судового розгляду було вільним усвідомленим вибором сторони захисту, скасування вироку і призначення нового судового розгляду з метою лише дотримання формальної процедури не сприятиме реальному захисту прав і свобод людини, а навпаки, призведе до неефективного витрачання суспільних ресурсів і порушення розумних строків розгляду справи.

Надаючи оцінку таким доводам колегії Касаційного кримінального суду, аналізуючи як вказану вище правову позицію Верховного Суду України так і матеріали конкретного кримінального провадження Велика Палата дійшла наступного висновку.