Вселення до гуртожитку на підставі договору найму не є самовільним навіть за відсутності ордеру (ВС/КЦС № 344/18741/14-ц від 26.09.2018)

Фабула судового акту: У даній справі адміністрація установи звернулась до суду із позовом про виселення громадянина із належного установі житлового приміщення у гуртожитку на підставі ст. 116 ЖК УРСР, оскільки відповідач, на думку позивача, вселився до нього самовільно.

Суди першої та апеляційної інстанції такі позовні вимоги задовольнили.

Приймаючи такі рішення суди виходили з того, що єдиною підставою для вселення у приміщення гуртожитку є ордер, який відповідачу не видавався, а тому його вселення є самовільним. Відповідно до частини третьої статті 116 ЖК України особи, які самоправно зайняли приміщення, виселяються без надання їм іншого жилого приміщення.

Такі рішення відповідачем було оскаржено у касаційному порядку з тих підстав, що вселення у спірне приміщення гуртожитку не є самоправним, оскільки між ним та адміністрацією установи укладено договір на відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та комунальних послуг.

З такою мотивацією КЦС погодився.

У своїй постанові суд касаційної інстанції констатував, що між позивачем та відповідачем укладено договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та комунальних послуг, а саме: житлового приміщення у гуртожитку.

Відповідач оплачував комунальні послуги відповідно до укладеного договору.

За нормами Житлового кодексу УРСР такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав, а саме без відповідного рішення про надання їм цього приміщення та відповідно ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов'язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі.

У даному конкретному випадку ураховуючи фактичні обставини справи вселення відповідача не є самоправним, оскільки позивач був зареєстрований у гуртожитку, між сторонами укладено договір про відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та комунальних послуг, який не розірвано та не визнано недійсним. Таким чином, положення статті 116 ЖК України до спірних правовідносин не підлягають застосуванню. Між сторонами склалися правовідносини, які регулюються нормами глави 59 ЦК України (найм житла).

Аналізуйте судовий акт: Договір найму жилого приміщення відповідно до положень ще чинного ЖК УРСР може бути розірвано за вимогою наймодавця, лише за певних визначених законом умов і обставин (ВС/КЦС, справа № 682/139/17-ц, 03.10.18)

Одинока мати, колишній член сім’ї військовослужбовця, не може бути виселена із гуртожитку без надання іншого жилого приміщення (ВС/КЦС, справа № 493/1942/15-ц, 26.06.18)