Стаття 116. Виселення без надання громадянам іншого жилого приміщення
Якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.
Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
{Стаття 116 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 660-12 від 28.01.91}
КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":
Аналізуйте судовий акт: Для виселення з житла особи, яка порушує правила співжиття визначальну роль відіграє кількість порушень правил співжиття, часовий проміжок не є суттєвим (ВС/КЦС № 679/1657/18 від 22.01.2020)
Люди, які страждають на різні види залежностей перетворюють життя на пекло. При чому не тільки своє, а й життя близьких людей.
Очевидно, що жити поряд із залежною людиною дуже важко – скандали, бійки, насильство…
Законодавець свого часу у положеннях ч. 1 ст. 116 ЖК УРСР визначив, що у разі якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Отже, як вбачається із наведеної норми однією із підстав для прийняття рішення про виселення є систематичність порушенням правил співжиття.
Натомість законом не визначено – чи пов’язується систематичність з будь-якими часовими періодами або такі періоди жодної ролі не відіграють.
Касаційний цивільний суд у даній постанові вказав на своє бачення розв’язання цієї проблеми.
У даній справі жінка звернулась до суду із позовом про виселення свого колишнього чоловіка із будинку, який належить їй на праві приватної власності, мотивуючи його тим, що відповідач зловживає спиртними напоями та систематично порушує правила співжиття, а тому вона та її діти не можуть вільно користуватися житлом, що робить неможливим їх спільне проживання у будинку.
Проте, суди першої та апеляційної інстанцій у позові відмовили оскільки чоловік вселився у спірний будинок як член сім’ї позивача та зареєстрований у ньому, припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє відповідача права на користування будинком, а належних доказів, що підтверджують наявність систематичного порушення правил співжиття та вжиття заходів попередження або громадського впливу щодо відповідача позивачем не надано.
На зазначені рішення позивачем було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що вона, як власник спірного будинку, має право вимагати усунути перешкоди у здійсненні ним права на користування та розпорядження власним майном, також суди не надали належної оцінки наданим позивачем доказам систематичного порушення правил співжиття відповідачем, зокрема, показанням свідків, що підтверджують безрезультатність застосованих до нього заходів впливу та притягнення відповідача до адміністративної відповідальності.
Касаційний цивільний суд визнав вказані доводи слушними та скаргу задовольнив.
Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Одночасно згідно ч. 2 ст. 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
У статті 157 ЖК Української РСР членів сім`ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених частиною першою статті 116 ЖК УРСР.
Відповідно до частини першої статті 116 ЖК Української РСР якщо наймач, члени його сім`ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого житлового приміщення.
З аналізу вказаної норми можна зробити висновок про те, що для застосування норм цієї статті необхідна наявність двох умов: систематичне порушення правил співжиття, а також вжиття заходів попередження або громадського впливу, які не дали позитивних результатів. Під заходами впливу маються на увазі заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах мешканців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача.
Для вирішення справ про виселення на підставі статті 116 ЖК Української РСР важливим є те, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Серед таких визначені заходи попередження, що застосовуються судами, прокуратурами, органами внутрішніх справ тощо.
Також КЦС посилаючись на хибність висновків судів попередніх інстанцій зазначив, що систематичність визначається виходячи з кількісного показника порушення правил співжиття протягом необмеженого проміжку часу. При цьому суттєвим є факт повторного вчинення одного й того самого правопорушення, що свідчить про те, що застосовані заходи впливу є безрезультатними.
Проте, вказаних обставин не врахували та належним чином не перевірили доводи позивача про систематичне порушення відповідачем правил співжиття, що робить неможливим для інших проживання з ним в одному будинку. Крім того, для правильного вирішення справи суди повинні встановити, що попередні заходи запобігання виявились безрезультатними.
Аналізуйте судовий акт: Для виселення особи, яка проживала у житловому приміщенні на підставі договору оренди, слід подавати позов обґрунтовуючи положеннями цивільного, а не житлового законодавства (ВСУ від 22 червня 2017 року № 6-2010цс16)
Приклад застосування ВСУ казуїстики, щоб надати особі, яка проживає без правової підстави у житловому приміщенні додатковий час та не виселяти її прямо зараз.
Особа проживала у житловому приміщенні як член сім’ї на підставі договору оренди, який був укладений її чоловіком як орендарем з власником. Строк договору оренди закінчився, особа добровільно не виселилась. Власник приміщення подав позов про виселення на підставі ч. 3, ст. 116 ЖК України.
Суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій задовольнили позов, визнали особу, такою яка самоправно зайняла жиле приміщення та виселили її без надання іншого жилого приміщення. При цьому суди підтвердили, що особі ніколи не видавався ордер на зайняття спірного жилого приміщення та ніколи не відкривали на її ім’я особовий рахунок зі сплати житлово-комунальних послуг.
ВСУ скасував всі рішення і справі і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції. ВСУ вказав на різницю між поняттями «самоправно зайняла» та «самоправно займає». Тобто у цій справі особа не могла самоправно зайняти жиле приміщення оскільки була членом сім’ї орендаря, і право на користування житловим приміщенням в неї було. Оскільки оренда закінчилась, то виселити таку особа можна шляхом подання позову обґрунтованого нормами цивільного законодавства, зокрема такого яке регулює відносини оренди, а не житлового.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ ВСУ у справі за № 6-2010цс16: Відповідно до частини першої статті 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.
Частиною третьою статті 116 ЖК України передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.
Такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав, а саме без відповідного рішення про надання їм цього приміщення та відповідно ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов’язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі.
Крім того, при розгляді спорів, що не урегульовані житловим законодавством, суд застосовує норми цивільного законодавства.
Главами 25, 26 ЦК Української РСР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, визначено правове регулювання договорів майнового найму і найму жилого приміщення.
Якщо особа проживає у жилому приміщенні на підставі цивільно-правового договору, строк якого закінчився, то власник такого приміщення має право звернутися до суду за захистом своїх прав на підставі положень цивільного законодавства.
- Стаття 1. Право громадян Української РСР на житло
- Стаття 2. Завдання житлового законодавства Української РСР
- Стаття 3. Житлове законодавство Союзу РСР і Української РСР
- Стаття 4. Житловий фонд
- Стаття 5. Державний житловий фонд
- Стаття 6. Призначення жилих будинків і жилих приміщень
- Стаття 7. Виключення з житлового фонду жилих будинків і жилих приміщень
- Стаття 8. Переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі
- Стаття 8-1. Переведення у жилі будинки садових і дачних будинків
- Стаття 9. Житлові права громадян
- Стаття 10. Житлові обов'язки громадян
- Стаття 11. Компетенція Союзу РСР у галузі регулювання житлових відносин
- Стаття 12. Компетенція Української РСР у галузі регулювання житлових відносин
- Стаття 13. Державне управління в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду
- Стаття 14. Компетенція виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду
- Стаття 15. Компетенція виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду
- Стаття 16. Компетенція виконавчих комітетів селищних, сільських Рад народних депутатів у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду
- Стаття 17. Компетенція Міністерства житлово-комунального господарства Української РСР у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду
- Стаття 18. Управління житловим фондом
- Стаття 19. {Статтю 19 виключено на підставі Закону № 3187-12 від 06.05.93} Органи, які здійснюють управління громадським житловим фондом
- Стаття 20. {Статтю 20 виключено на підставі Закону № 3187-12 від 06.05.93} Органи, які здійснюють управління фондом житлово-будівельних кооперативів
- Стаття 21. Участь громадських організацій, трудових колективів і громадян в управлінні державним і громадським житловим фондом та в забезпеченні його схоронності
- Стаття 22. Громадський контроль за забезпеченням громадян жилими приміщеннями
- Стаття 23. Обов'язок державних органів враховувати пропозиції громадських організацій, трудових колективів і громадян
- Стаття 24. Житлово-експлуатаційні організації
- Стаття 25. Типове положення про житлово-експлуатаційну організацію
- Стаття 26. Передача забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів та іншим організаціям для заселення частини жилої площі у новоспоруджених будинках
- Стаття 27. Розподіл жилої площі в будинках, споруджених за рахунок коштів, переданих у порядку пайової участі
- Стаття 28. Державний облік житлового фонду
- Стаття 29. Завдання державного контролю за використанням і схоронністю житлового фонду
- Стаття 30. Органи, які здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду
- Стаття 31. Право громадян на одержання жилого приміщення
- Стаття 32. Вік, з якого громадяни здійснюють право на одержання жилого приміщення
- Стаття 33. Забезпечення жилими приміщеннями потребуючих поліпшення житлових умов членів житлово-будівельних кооперативів, громадян, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності, та інших громадян, що проживають у цих будинках (квартирах)
- Стаття 34. Підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов
- Стаття 35. Наслідки штучного погіршення житлових умов
- Стаття 36. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем проживання
- Стаття 37. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем роботи
- Стаття 38. Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов
- Стаття 39. Порядок взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов
- Стаття 40. Перебування громадян на обліку потребуючих поліпшення житлових умов. Зняття з обліку
- Стаття 41. Контроль за станом обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов
- Стаття 42. Надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов
- Стаття 43. Черговість надання громадянам жилих приміщень
- Стаття 44. Перенесення черговості на одержання жилих приміщень
- Стаття 45. Першочергове надання жилих приміщень
- Стаття 46. Позачергове надання жилих приміщень
- Стаття 46-1. Забезпечення жилим приміщенням дитячих будинків сімейного типу
- Стаття 47. Норма жилої площі
- Стаття 48. Розмір жилого приміщення, що надається громадянам
- Стаття 48-1. Порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення
- Стаття 49. Додаткова жила площа
- Стаття 50. Вимоги, що ставляться до жилих приміщень
- Стаття 51. Порядок надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів
- Стаття 52. Порядок надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду
- Стаття 53. Порядок надання жилих приміщень у будинках громадського житлового фонду
- Стаття 54. Надання жилого приміщення, що звільнилося у квартирі
- Стаття 55. Заселення жилих приміщень у будинках, переданих виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів, а також у будинках, споруджених із залученням коштів у порядку пайової участі
- Стаття 56. Заселення жилих приміщень, переданих забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів та іншим організаціям
- Стаття 57. Оскарження рішень з питань обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень
- Стаття 58. Ордер на жиле приміщення
- Стаття 59. Підстави і порядок визнання ордера на жиле приміщення недійсним
- Стаття 60. Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень
- Стаття 61. Договір найму жилого приміщення. Укладення договору найму жилого приміщення
- Стаття 62. Застосування правил цивільного законодавства Союзу РСР і Української РСР до відносин, що випливають з договору найму жилого приміщення
- Стаття 63. Предмет договору найму жилого приміщення
- Стаття 64. Права і обов'язки членів сім'ї наймача
- Стаття 65. Право наймача на вселення інших осіб у займане ним жиле приміщення
- Стаття 65-1. Придбання громадянам займаних ними жилих приміщень у приватну власність
- Стаття 66. Плата за користування житлом
- Стаття 67. Плата за комунальні послуги
- Стаття 68. Строки внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги
- Стаття 69. Пільги по квартирній платі та платі за комунальні послуги
- Стаття 70. Безплатне користування жилим приміщенням з опаленням і освітленням
- Стаття 71. Збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами
- Стаття 72. Порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
- Стаття 73. Бронювання жилого приміщення
- Стаття 74. Умови, за яких бронювання жилого приміщення не допускається
- Стаття 75. Видача охоронного свідоцтва (броні)
- Стаття 76. Розірвання договору найму на заброньоване жиле приміщення
- Стаття 77. Правила бронювання жилих приміщень
- Стаття 78. Права і обов'язки тимчасово відсутніх наймача та членів його сім'ї
- Стаття 79. Право на обмін жилого приміщення
- Стаття 80. Обмін жилого приміщення в разі відсутності згоди між членами сім'ї
- Стаття 81. Обмін частини жилого приміщення
- Стаття 82. Обмін жилих приміщень у будинках підприємств, установ, організацій
- Стаття 83. Набрання чинності угодою про обмін жилими приміщеннями
- Стаття 84. Порядок обміну жилих приміщень
- Стаття 85. Обмін жилих приміщень у будинках, розташованих на території Української РСР та іншої союзної республіки
- Стаття 86. Умови, за яких обмін жилими приміщеннями не допускається
- Стаття 87. Визнання обміну жилими приміщеннями недійсним
- Стаття 88. Наслідки визнання обміну жилими приміщеннями недійсним
- Стаття 89. Правила обміну жилих приміщень
- Стаття 90. Право наймача вимагати надання йому жилого приміщення меншого розміру замість займаного
- Стаття 91. Піднайом жилого приміщення
- Стаття 92. Вселення членів сім'ї піднаймача
- Стаття 93. Умови, за яких здача жилого приміщення в піднайом не допускається
- Стаття 94. Наслідки недодержання встановленого порядку здачі жилого приміщення в піднайом
- Стаття 95. Плата за користування жилим приміщенням за договором піднайму
- Стаття 96. Вилучення жилого приміщення, використовуваного для одержання нетрудових доходів
- Стаття 97. Припинення договору піднайму
- Стаття 98. Тимчасові мешканці
- Стаття 99. Виселення піднаймачів і тимчасових жильців у разі припинення договору найму жилого приміщення
- Стаття 100. Переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення
- Стаття 101. Надання громадянам жилих приміщень у зв'язку з капітальним ремонтом жилого будинку
- Стаття 102. Надання громадянам іншого жилого приміщення, якщо в результаті капітального ремонту займане ними жиле приміщення не може бути збережене або його розмір істотно зміниться
- Стаття 103. Зміна договору найму жилого приміщення
- Стаття 104. Зміна договору найму жилого приміщення на вимогу члена сім'ї наймача
- Стаття 105. Зміна договору найму жилого приміщення на вимогу наймачів, які об'єдналися в одну сім'ю
- Стаття 106. Зміна договору найму жилого приміщення внаслідок визнання наймачем іншого члена сім'ї
- Стаття 107. Розірвання договору найму жилого приміщення наймачем
- Стаття 108. Розірвання договору найму жилого приміщення на вимогу наймодавця
- Стаття 109. Виселення з жилих приміщень
- Стаття 110. Виселення з наданням громадянам іншого благоустроєного жилого приміщення
- Стаття 111. Надання жилого приміщення у зв'язку із знесенням будинку або переобладнанням будинку (жилого приміщення) в нежилий
- Стаття 112. Надання жилого приміщення у зв'язку з виселенням з будинків (жилих приміщень), що загрожують обвалом
- Стаття 113. Вимоги, що пред'являються до благоустроєного жилого приміщення, яке надається у зв'язку з виселенням
- Стаття 114. Виселення з наданням громадянам іншого жилого приміщення
- Стаття 114-1. Виселення з дитячих будинків сімейного типу
- Стаття 115. Виселення з жилих приміщень з наданням громадянам іншого жилого приміщення в інших випадках
- Стаття 116. Виселення без надання громадянам іншого жилого приміщення
- Стаття 117. Виселення громадян у разі визнання ордера недійсним
- Стаття 118. Службові жилі приміщення
- Стаття 119. Категорії осіб, яким може бути надано службові жилі приміщення
- Стаття 120. Службові жилі приміщення у будинках, що належать колгоспам
- Стаття 121. Порядок надання службових жилих приміщень
- Стаття 122. Ордер на службове жиле приміщення
- Стаття 123. Порядок користування службовими жилими приміщеннями
- Стаття 124. Виселення з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення
- Стаття 125. Особи, яких не може бути виселено з службових жилих приміщень без надання іншого жилого приміщення
- Стаття 126. Жиле приміщення, що надається в зв'язку з виселенням з службового жилого приміщення
- Стаття 126-1. Надання народним депутатам України службових жилих приміщень і користування ними
- Стаття 127. Гуртожитки
- Стаття 128. Порядок надання жилої площі в гуртожитках
- Стаття 129. Ордер на жилу площу в гуртожитку
- Стаття 130. Порядок користування жилою площею в гуртожитках
- Стаття 131. Примірне положення про користування гуртожитками
- Стаття 132. Виселення з гуртожитків
- Стаття 132-1. Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання
- Стаття 132-2. Порядок надання і користування жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання
- Стаття 133. Право громадян на вступ до житлово-будівельного кооперативу і одержання в ньому жилого приміщення
- Стаття 134. Облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу
- Стаття 135. Умови прийому громадян до членів житлово-будівельного кооперативу
- Стаття 136. Черговість прийому до членів житлово-будівельного кооперативу
- Стаття 137. Порядок організації і діяльності житлово-будівельних кооперативів
- Стаття 138. Контроль виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів за діяльністю житлово-будівельних кооперативів
- Стаття 139. Допомога держави житлово-будівельним кооперативам
- Стаття 140. Передача житлово-будівельному кооперативу рівноцінного жилого будинку замість того, що зноситься
- Стаття 141. Надання членові житлово-будівельного кооперативу квартири
- Стаття 142. Переважне право члена житлово-будівельного кооперативу на одержання жилого приміщення, що звільнилося в будинку кооперативу
- Стаття 143. Обмін жилого приміщення членом житлово-будівельного кооперативу
- Стаття 144. Найом жилого приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу
- Стаття 145. Користування жилим приміщенням членами сім'ї члена житлово-будівельного кооперативу
- Стаття 146. Поділ жилого приміщення між подружжям
- Стаття 147. Виключення з житлово-будівельного кооперативу
- Стаття 148. Виселення з будинку житлово-будівельного кооперативу
- Стаття 149. Визначення прав і обов'язків члена житлово-будівельного кооперативу
- Стаття 150. Користування жилим будинком (квартирою), що належить громадянинові
- Стаття 151. Обов'язки власника по забезпеченню схоронності жилого будинку (квартири)
- Стаття 152. Порядок проведення переобладнання і перепланування приміщень приватного житлового фонду
- Стаття 153. Сприяння держави в ремонті та благоустрої жилих будинків (квартир), що належать громадянам
- Стаття 154. Контроль за утриманням будинків (квартир), що належать громадянам
- Стаття 155. Гарантії прав громадян, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру)
- Стаття 156. Права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири)
- Стаття 157. Виселення членів сім'ї власника жилого будинку (квартири)
- Стаття 158. Договір найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові
- Стаття 159. Предмет і строк договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові
- Стаття 160. Права і обов'язки членів сім'ї наймача жилого приміщення у будинку (квартирі), що належить громадянинові
- Стаття 161. Право наймача на вселення інших осіб у займане ним жиле приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові
- Стаття 162. Плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові
- Стаття 163. Збереження жилої площі за тимчасово відсутніми наймачем та членами його сім'ї
- Стаття 164. Обмін жилими приміщеннями в будинках (квартирах), що належать громадянам
- Стаття 165. Виселення наймача на час капітального ремонту жилого будинку (квартири), що належить громадянинові
- Стаття 166. Зміна договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові
- Стаття 167. Розірвання наймачем договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові
- Стаття 168. Припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові. Розірвання договору за вимогою наймодавця
- Стаття 169. Виселення наймача в разі припинення договору найму жилого приміщення
- Стаття 170. Дія договору найму жилого приміщення при переході права власності на жилий будинок (квартиру) до іншої особи
- Стаття 171. Забезпечення жилими приміщеннями громадян, будинки яких підлягають знесенню у зв'язку з вилученням земельних ділянок
- Стаття 172. Перенесення жилих будинків та будівель, що підлягають знесенню
- Стаття 173. Спорудження на новому місці жилих будинків, будівель та пристроїв для громадян, будинки яких підлягають знесенню
- Стаття 174. Порядок надання квартир, відшкодування вартості будинків (квартир), будівель та пристроїв, що зносяться, і умови їх перенесення
- Стаття 175. Забезпечення схоронності житлового фонду
- Стаття 176. Обов'язки наймодавця по забезпеченню схоронності житлового фонду
- Стаття 177. Обов'язки громадян по забезпеченню схоронності жилих будинків
- Стаття 178. Сприяння громадянам у проведенні поточного ремонту жилих приміщень
- Стаття 179. Додержання вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями
- Стаття 180. Експлуатація та ремонт державного житлового фонду в містах і селищах міського типу
- Стаття 181. Технічне обслуговування та ремонт будинків громадського житлового фонду і будинків житлово-будівельних кооперативів
- Стаття 182. Експлуатація та ремонт житлового фонду в сільській місцевості
- Стаття 183. Планування капітального ремонту державного житлового фонду
- Стаття 184. Фінансування затрат на експлуатацію та ремонт державного житлового фонду
- Стаття 185. Фінансування затрат на експлуатацію та ремонт громадського житлового фонду
- Стаття 186. Фінансування затрат, зв'язаних з експлуатацією та ремонтом нежилих будівель і нежилих приміщень у жилих будинках
- Стаття 187. Фінансування затрат на експлуатацію та ремонт будинків житлово-будівельних кооперативів
- Стаття 188. Матеріально-технічне забезпечення експлуатації та ремонту житлового фонду
- Стаття 189. Відповідальність за неналежне використання житлового фонду та інші порушення житлового законодавства
- Стаття 190. Відшкодування шкоди, заподіяної житловому фонду
- Стаття 191. Порядок вирішення житлових спорів
- Стаття 192. Забезпечення жилими приміщеннями громадян, направлених за кордон
- Стаття 193. Міжнародні договори
Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.