Недбалі дії посадових осіб, внаслідок яких доказ у кримінальному провадженні визнано недопустимим є підставою для стягнення моральної шкоди (ВС/КЦС № 233/3464/17 від 08.05.2019)

Фабула судового акту: Корисне рішення Касаційного цивільного суду для використання його в практиці правникам, які практикуються в галузях кримінального та цивільного судочинств.

У даній справі батьки особи, яка загинула внаслідок ДТП, звернулись із позовом до лікувальної установи про відшкодування моральної шкоди мотивуючи свої позовні вимоги тим, що через порушення працівниками лікарні своїх посадових обов'язків було складено з недоліками медичні документи щодо фіксації стану сп'яніння особи, винної у вчиненні ДТП, у зв'язку із чим судом, що розглядав кримінальну справу стосовно обвинуваченого, медичні документи були визнані недопустимими доказами, що надало можливість застосувати до обвинуваченого амністію та звільнити від кримінальної відповідальності.

Рішенням місцевого суду позовні вимоги було задоволено. Ухвалюючи таке рішення міськрайонний суд послався на те, що позивачі по справі є потерпілими в кримінальному провадженні щодо загибелі їх сина, та з вини медичних працівників вони втратили важливий та унікальний у своєму роді доказ обвинувачення - протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп'яніння та були змушені неодноразово звертатися до медичних установ з вимогами усунути вказані порушення. Такі винні дії медичних працівників потягли настання у позивачів моральних страждань.

Постановою апеляційного суду в частині обґрунтування наявності моральної шкоди рішення залишено без зміни.

Натомість лікарня звернулась із касаційною скаргою у якій просила Касаційний цивільний суд скасувати попередні рішення та відмовити у позові оскільки під час судового розгляду не з'ясовано наявність та достатність належних доказів, які однозначно та беззаперечно підтверджують факт наявності моральної шкоди, в чому саме вона виявляється, хто саме заподіяв позивачам таку шкоду, чи встановлена належним чином протиправність діянь працівників відповідача, чи наявна вина медичних працівників, а також безпосередній та прямий причинний зв'язок між діями та заподіяною шкодою.

Переглядаючи вказані рішення та аналізуючи матеріали справи Касаційний цивільний суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні такої скарги та вмотивував своє рішення наступним.

Відповідно до судових рішень про застосування до винної особи амністії у матеріалах кримінальної справи наявний протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп'яніння від, який заповнений з порушеннями. Висновок про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння водіїв транспортних засобів не було оформлено належним чином, у відповідності із вимогами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під дією лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09 вересня 2009 року № 400/666. Враховуючи вищевказане, а також оцінивши інші докази у кримінальній справі, суд дійшов висновку, що факт знаходження підсудного у стані алкогольного сп'яніння в момент скоєння злочину в установленому законом порядку не встановлено, і вказану обтяжуючу покарання обставину було виключено з обсягу обвинувачення.

Одночасно на лікаря, який складав цей висновок, за неналежне ставлення до своїх посадових обов’язків було накладено дисциплінарне стягнення.

Відповідно до частини першої ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Положеннями ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.