Відсутність активних дій спрямованих на захист з боку адвоката є підставою для скасування вироку (ВС/ККС № 607/9498/16-к від 13.06.2019)

Фабула судового акту: У 2015 році до Кримінального процесуального кодексу України було внесено зміни в частині розгляду окремих категорій кримінальних проваджень за відсутності обвинуваченого.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого. При цьому участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.

У даній справі особу у порядку спеціального судового провадження визнано винним та засуджено за ч.ч. 1, 2 ст. 258-3 КК України.

Апеляційний суд із таким рішенням погодився.

На вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду захисником подано касаційну скаргу, зокрема, з тих підстав, що судом першої інстанції не було встановлено особу адвоката, який брав участь в суді першої інстанції, а в матеріалах справи відсутні його повноваження і згода засудженого на його захист саме цим захисником. Одночасно під час розгляду справи мала місце формальна присутність захисника в судовому засіданні, який фактично погоджувався зі стороною обвинувачення.

Вказані доводи Касаційним кримінальним судом взято до уваги та визнано обґрунтованими.

Задовольняючи зазначену касаційну скаргу та скасовуючи вирок і ухвалу судів ККС послався на те, що процедури «in absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання підсудного.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, на виконання вимог закону щодо обов`язкової участі захисника у спеціальному судовому провадженні, органом досудового розслідування обвиунваченому було призначено захисника. Разом із тим, зі звукозапису судових засідань убачається, що захисник лише формально був присутній в судових засідання. Він не заявляв жодних заяв чи клопотань направлених на захист обвинуваченого, погоджувався зі всіма клопотаннями сторони обвинувачення, у зв`язку з чим судовий розгляд був неповним, однобічним та упередженим, що призвело до порушення принципу змагальності.

Незважаючи на неналежне повідомлення підзахисного про дату та час судових засідань, захисник не заперечував проти здійснення спеціального судового провадження.

Окрім цього захисник жодного разу не зустрічався із обвинуваченим протягом досудового слідства та судового розгляду справи, не узгоджував з ним лінію захисту від обвинувачення, не вживав жодних заходів, направлених на захист обвинуваченого, не заявляв жодного клопотання під час досудового та судового слідства, фактично не здійснював захист від обвинувачення за вчинення, в тому числі і особливо тяжкого злочину.

Отже наведені порушення є істотним кримінального процесуального закону, порушенням права на захист, що перешкодило суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, а тому рішення постановлені у справі підлягають до скасування.