У разі досягнення особою повноліття на момент постановлення судового рішення примусові заходи виховного характеру до неї не застосовуються (ВС/ККС № 198/8/17 від 12.04.2018)

Фабула судового акту: Положеннями частини 2 статті 97 Кримінального кодексу України визначено, що примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

Водночас ч. 1 ст. 105 КК України передбачено, що неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. При цьому до такої особи застосовуються певні примусові заходи, перелік яких визначено ч. 2 ст. 105 КК України.

У даній справі ухвалою місцевого суду у застосуванні примусових заходів виховного характеру стосовно винної особи було відмовлено у зв’язку із досягненням останньою на час постановлення ухвали повноліття.

Проте, апеляційним судом таке рішення було скасовано. Мотивуючи своє рішення суд апеляційної інстанції вказав, що положеннями ст. 501 КПК України передбачено, що в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд приймає лише 2 види рішень: ухвалу про застосування примусових заходів виховного характеру, якщо прокурором буде доведено вчинення неповнолітнім, зазначеним у ст. 498 КПК України, суспільно-небезпечного діяння, чи ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів виховного характеру, якщо суд дійде висновку, що прокурор під час судового розгляду не довів факт вчинення суспільно-небезпечного діяння неповнолітнім, і закриває провадження, інших підстав для відмови в застосуванні примусових заходів виховного характеру законом не передбачено.

З урахуванням вказаної норми закону апеляційний сул вказав, що з урахуванням викладеного, щодо винної особи, яка до досягнення віку кримінальної відповідальності, у віці 15 років, вчинила суспільно-небезпечне діяння, що має ознаки діяння, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до закону слід застосовувати особливий порядок здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, незважаючи на те, що він досяг повноліття під час здійснення кримінального провадження, та згідно із ст. 498 КПК України застосувати примусові заходи виховного характеру. З урахуванням того, що перелік примусових заходів є вичерпним, колегія суддів прийшла до висновку, що до нього можливо застосувати примусовий захід виховного характеру-застереження.

Проте із таким висновком не погодився Касаційний кримінальний суд.

Так переглядаючи справу за касаційною скаргою захисника ККС зазначив, що застосовуючи до винної особи примусовий захід медичного характеру у вигляді застереження, апеляційним судом залишено поза увагою, що застереження, як примусовий захід виховного характеру, визначений п.1 ч.2 ст.105 КК України полягає у роз'ясненні судом неповнолітньому наслідків його дій - шкоди, завданої охоронюваним законом правам особи (осіб), інтересам суспільства або держави, та оголошення неповнолітньому осуду за ці дії, а також попередження про більш суворі правові наслідки, які можуть настати в разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину.

Аналіз вказаних норм ст.ст. 97, 105 КК України свідчить про те, що примусові заходи виховного характеру можуть бути застосовані виключно до неповнолітнього. Вони застосовуються, не лише за умови вчинення особою, яка після досягнення 11-річного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, а і якщо під час постановлення ухвали про застосування таких заходів, особа перебувала у неповнолітньому віці.

Проте всупереч зазначених вимог закону, суд апеляційної інстанції застосував примусові заходи виховного характеру до винної особи, яка на момент розгляду клопотання досягла повноліття.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Ст. 270 КК України (порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки) Суб’єктом зазначеного злочину є будь-яка фізична особа, яка досягла 16-річного віку (ВС/ККС справа № 657/692/15-к, 17.05.18)

ВС/ККС: Наявність попередніх судимостей за якими особу було звільнено від відбування покарання з випробуванням є перепоною для застосування щодо такої особи положень ст. 75 КК України (ВС/ККС № 755/6254/17 від 19.07.2018)