У разі вчинення нового злочину під час іспитового строку невідбутою частиною покарання є раніше призначене покарання в його повному обсязі, за винятком строку попереднього ув'язнення (ВС/ККС № 311/480/15-к від 11.12.2018)

Фабула судового акту: Правилами частини 1 статті 71 Кримінального кодексу України визначено, що у разі якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Правила цієї статті застосовуються зокрема і у разі вчинення нового злочину під час іспитового строку призначеного особі при звільненні його від покарання з випробуванням.

У даній справі особу вироком районного суду засуджено ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст.ст. 70, 71 КК України та приєднано до покарання частину строку невідбутого покарання за сукупністю вироків.

Ухвалою апеляційного суду вказаний вирок змінено – змінив згаданий вирок, виключив із нього рішення про призначення покарання на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків й звільнив з-під варти в залі суду як особу, котра повністю відбула призначене покарання.

На таке рішення апеляційного суду прокурором подано касаційну скаргу у якій він вказав, що суд апеляційної інстанції неправомірно виключив із вироку рішення про призначення засудженому покарання за правилами ст. 71 КК України і звільнив останнього з-під варти в залі суду оскільки при ухваленні рішення цей суд насамперед залишив поза увагою факт вчинення засудженим нового злочину в період іспитового строку, а також не врахував того, що при постановленні попереднього вироку було виконано приписи ч. 5 ст. 72 вказаного Кодексу, згідно з якими зарахування строку попереднього ув'язнення відбувається у кримінальному провадженні, в межах якого до особи було застосовано таке ув'язнення.

Переглядаючи справу та надаючи оцінку доводам прокурора Касаційний кримінальний суд з ними погодився та вказав, що частина 1 ст. 71 КК України містить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли засуджений вчинив новий злочин після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання.

Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов'язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків.

У разі вчинення нового злочину до закінчення іспитового строку при звільненні від відбування покарання з випробуванням невідбутою частиною покарання є раніше призначене покарання в його повному обсязі, за винятком строку попереднього ув'язнення.

Виключаючи зі згаданого вироку рішення про призначення засудженому остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України, апеляційний суд свою позицію мотивував тим, що на час апеляційного розгляду з урахуванням набуття чинності змін до ч. 5 ст. 72 КК України обвинувачений фактично вже відбув покарання за попереднім вироком.

Отже, суд апеляційної інстанції не зважив на імперативність наведених приписів ст. 71 КК України і на те, що зарахування попереднього ув'язнення не виключає обов'язковості застосування правил цієї норми у випадку вчинення нового злочину в період іспитового строку й до ухвалення нового вироку. Натомість апеляційний суд у цій справі втрутився у попередній вирок, який набрав законної сили, та перерахував засудженому строк попереднього ув'язнення в іншому кримінальному провадженні, чого законом не передбачено. Крім того, згаданий суд не дотримався визначеного законодавцем порядку прийняття рішень, згідно з яким спочатку призначається покарання за правилами статей 70, 71 КК України, а вже потім до нього на підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховується строк попереднього ув'язнення.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: Наявність попередніх судимостей за якими особу було звільнено від відбування покарання з випробуванням є перепоною для застосування щодо такої особи положень ст. 75 КК України (ВС/ККС № 755/6254/17 від 19.07.2018)