Роз’яснення права обвинуваченому на розгляд справи стосовно нього судом присяжних після проведення підготовчого засідання є порушенням права на захист (ВС/ККС № 221/1466/15-к від 19.04.2018)

Фабула судового акту: Відповідно до положень ч. 1 ст. 384 КПК України прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

При цьому обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних (ч. 2 ст. 304 КПК України).

У даній справі особу засуджено за умисне вбивство з хуліганських мотивів (п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України) та порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями із застосуванням зброї, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 403 КК України).

На обставинах вчинення вказаних злочинів автор цього допису зупинятись не буде, оскільки проблематика, яка висвітлюється у судовому рішенні насамперед стосується норм процесуального права, а не проблем кримінального матеріального права.

Ухвалою апеляційного суду вказаний вирок залишено без зміни.

Подаючи касаційну скаргу на зазначені судові рішення засуджений обґрунтував її тим, що ані на досудовому слідстві, ані під час підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, йому не було роз'яснено можливість та особливості розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних, що на його думку є порушенням права на захист та, відповідно, підставою для скасування зазначених вищу рішень судів.

В свою чергу Касаційний кримінальний суд із такими доводами погодився і зазначив, що інформування обвинуваченого про можливість розгляду кримінального провадження щодо нього судом присяжних ще до початку судового розгляду надасть йому можливість підготуватись до реалізації такого права і його рішення з цього питання буде виваженим та обґрунтованим. Тільки у такому випадку будуть дотримані засади кримінального провадження, в тому числі й забезпечення права на захист, а судовий розгляд буде справедливим.

Проте, прокурор не роз'яснив обвинуваченому можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних та не долучив відповідне письмове роз'яснення до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Суд першої інстанції в ході провадження не тільки не виправив ці недоліки, але й сам припустився порушення вимог частин першої та другої статті 384 КПК, оскільки роз'яснення можливості та особливості розгляду кримінального провадження судом присяжних, безпосередньо перед судовими дебатами неможливо вважати належним.

Аналізуйте судовий акт: ВС/ККС: З’явлення із зізнанням написане вже після затримання обвинуваченого у справі є недопустимим доказом для суду (ВС/ККС у справі № 359/6489/13-к від 17 квітня 2018 р.)

ВС/ККС: Надання захисником хоча б одного з документів - ордеру, договору про надання правової допомоги, довіреності, за наявності свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджує його повноваження (ВС/ККС, № 752/11464/16-к, 06.02.18)