Посада держреєстратора НЕ пов’язана із виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій (ВС/ККС № 283/110/18 від 29.10.2019)

Фабула судового акту: Цікаве судове рішення у якому Касаційний кримінальний суд висвітлив своє бачення поняття «виконання адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій», а також наявність таких функцій у державного реєстратора.

У цій справі особу було визнано винною та засуджено за ч. 1 ст. 389 КК України (Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі).

Відповідно до вироку суду винна особа, будучи засудженою до додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських функцій подала заяву про прийняття на роботу на посаду державного реєстратора, була прийнята на вказану посаду та підписала договори про надання послуг з реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і вчиняла реєстраційні дії.

Апеляційний суд із таким обвинуваченням погодився і залишив вирок в силі.

На вирок районного суду суду та ухвалу суду апеляційної інстанції стороною захисту було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що засуджена обіймала посаду не пов`язану з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій.

Зазначені доводи Касаційний кримінальний суд визнав слушними.

Обґрунтовуючи таке рішення ККС послався на те, що адміністративно-господарськими обов`язками є обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємство, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Поряд з цим організаційно-розпорядчі обов`язки – це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири).

Проте, норми ст. 365-2 КК України визначають, що закон про кримінальну відповідальність розмежовує поняття «особа, яка надає публічні послуги» (до яких закон відносить, зокрема, і державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав) та «посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських або організаційно-розпорядчих функцій», оскільки в тексті КК України ці терміни зустрічаються в різних статтях і в різному контексті.

В свою чергу положення ст. 1 Закону України «Про адміністративні послуги» визначають, що адміністративною послугою є результат здійснення владних повноважень суб`єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків такої особи відповідно до закону. При цьому до суб`єктів надання адміністративної послуги, окрім інших, віднесено, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, уповноважені відповідно до закону надавати адміністративні послуги.

В свою чергу ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» серед суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, окремо вказуються особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, і які надають публічні послуги (підпункт «б» пункту 2 частини 1 статті 3), та особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми (пункт 3 частини 1 статті 3).