Порушення пішоходом правил дорожнього руху не звільняє водія від обов’язку вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди (ВС/ККС у справі № 753/10028/18 від 05.08.2020)

Фабула судового акту: Я не є автомобілістом, але інколи волосся дибком стає від того, як поводять себе пішоходи – і пеербігають дорогу на червоне світло або взагалі переходять три-чотири полоси руху автомагістралі поза межами пішохідного переходу. І маємо – один в труні, інший – в тюрмі…

Звісно, що суди при розгляді таких справи орієнтуються на висновки авто-технічних експертиз, які дають оцінку поведінці як водія так і пішохода.

Ось саме про таку справу і поговоримо.

У даній справі особу було засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України за те, що вона керуючи автомобілем своєчасно не виявила на проїзній частині пішохода, який рухався справа наліво відносно траєкторії руху вказаного транспортного засобу, та був для водія перешкодою і небезпекою для руху, яку останній об`єктивно міг виявити, після чого негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, почав здійснювати гальмування вказаного транспортного засобу із запізненням, а тому не зміг своєчасно зупинитися і здійснив наїзд зазначеним транспортним засобом на пішохода, внаслідок чого останньому було спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При цьому за висновком експертизи порушення водієм вимог п. 12.3 ПДР знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - заподіянням пішоходу тілесного ушкодження середньої тяжкості.

Апеляційний суд із таким висновком погодився.

На такі рішення стороною захисту було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що висновки про винуватість водія не підтверджені доказами, дослідженими в ході судового розгляду, та ґрунтуються на припущеннях, а також суперечать нормам матеріального та процесуального права.

Проте, Касаційний кримінальний суд із такими доводами адвоката не погодився та вмотивував свою відмову у задоволенні касаційної скарги наступним.

З аналізу матеріалів справи випливає те, що внаслідок порушення ПДР потерпілий створив небезпеку для дорожнього руху та таке твердження не викликає сумніву. Однак незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди водій зобов`язаний був виконати вимогу п. 12.3 ПДР і негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Таким чином, те, що небезпеку для руху (а саме перехід проїзної частини поза пішохідним переходом, а також здійснення вибігу на проїзну частину поза пішохідним переходом) створено внаслідок власної протиправної поведінки пішохода, не звільняє водія від виконання вимог зазначеного пункту ПДР.

Аналізуйте судовий акт: Той факт, що засуджений керував автомобілем на території складу, не звільняв його від необхідності дотримуватися ПДР і від відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху (ВС/ККС, № 554/3796/17, 19.06.19)

Якщо ДТП відбулося внаслідок порушення Правил дорожнього руху потерпілим, який отримав тілесні ушкодженнято, то обвинувачений підлягає виправданню за ст. 286 КК України за недоведеністю (ВС/ККС у справі № 163/1753/17 від 16 жовтня 2019 р.)