Кримінальне провадження є таким, що здійснюється у формі приватного обвинувачення у разі, якщо не містить обтяжуючих обставин викладених у диспозиції відповідної статті КК (ВС/ККС № 750/7366/15-к від 16.10.2018)

Фабула судового акту: Частиною 1 статті 477 Кримінального процесуального кодексу України визначено ряд кримінальних правопорушень за якими кримінальне провадження розпочинається лише за заявою потерпілого (кримінальні провадження в формі приватного обвинувачення).

При цьому норма вказаної статті у більшості випадків як ознаку за якою кримінальне провадження можна віднести до такого, що здійснюється у формі приватного обвинувачення передбачає відсутність обтяжуючих обставин.

Проте законодавцем в нормах кримінального процесуального закону поняття «обтяжуючі обставини» не висвітлено.

У даному випадку особу засуджено за ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 296 КК України тобто за нанесення тілесних ушкоджень та хуліганство.

Під час розгляду справи судом першої інстанції потерпілий за злочином, передбаченим ч. 1 ст. 122 КК України від обвинувачення відмовився, що є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України (відмова потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення).

Не зважаючи на це таке рішення судом прийнято не було та з таким рішенням погодився і апеляційний суд.

На вказані рішення засудженим було подано касаційну скаргу з тих мотивів, що кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення за ч. 1 ст. 122 КК було порушено всупереч ч. 4 ст. 26 КПК без заяви потерпілого, котрий у ході розгляду справи порушував питання про закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою від обвинувачення, та якому неправомірно було відмовлено.

Переглядаючи зазначені рішення Касаційний кримінальний суд встановив незаконність постановлених судами рішень та задовольняючи касаційну скаргу засудженого вказав наступне.

Згідно зі ст. 477 КПК України кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочато слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо певних кримінальних правопорушень, перелік яких зазначено в цій статті. Зокрема, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК, зазначене в п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження без обтяжуючих обставин.

При цьому для визнання кримінального провадження таким, що здійснюється у формі приватного обвинувачення застереження у ст. 477 КПК щодо обтяжуючих обставин стосується викладених у диспозиції статті Особливої частини КК кваліфікуючих ознак конкретного правопорушення і не поширюється на передбачені ч. 1 ст. 67 КК обставини, які обтяжують покарання.

Проте місцевий суд, посилаючись на вчинення засудженим злочину у стані алкогольного сп'яніння, тобто за його думкою обтяжуючої обставини, хоча остання є обставиною, що обтяжує покарання, дійшов висновку, що таке правопорушення не відноситься до категорії справ приватного обвинувачення, і відмовив у задоволенні згаданого клопотання, а в подальшому постановив обвинувальний вирок, яким засудив винну особу за ч. 1 ст. 122 КК України.