Використання штучного інтелекту в роботі з допитами

У сучасних реаліях правоохоронної діяльності штучний інтелект (далі — ШІ) перестав бути лише футуристичною концепцією і перетворився на нагальний оперативний виклик, що докорінно змінює архітектуру кримінальних розслідувань по всій Європі.

Для слідчого, який щоденно стикається з дедалі більшими масивами цифрових даних із вилучених пристроїв, де кількість повідомлень у чатах може вимірюватися сотнями тисяч, ШІ стає незамінним когнітивним партнером, здатним перетворити хаос неструктурованої інформації на чіткі аналітичні висновки. Важливість впровадження цих технологій у роботу з допитами важко переоцінити, адже вони дозволяють не лише автоматизувати рутинну транскрипцію аудіофайлів, але й проводити глибокий перехресний аналіз свідчень, виявляючи найдрібніші логічні суперечності й аномалії, які людське око може оминути через втому чи величезний обсяг матеріалів справи.

Фундаментальним аспектом ефективного застосування ШІ в слідчій практиці є розуміння сутнісної відмінності між архітектурами мовних моделей, де традиційні лінійні системи діють як швидкі, але часто ненадійні передбачувачі наступного слова, орієнтовані на статистичну ймовірність, а не на фактичну точність. Головною вадою лінійних моделей у правоохоронному контексті є їхня схильність до догідливості та галюцинацій, коли система, намагаючись задовольнити запит користувача за будь-яку ціну, вигадує деталі або обставини справи, що є абсолютно неприпустимим під час підготовки доказової бази. На противагу їм, моделі міркування (Reasoning Models), що базуються на принципі ланцюжка думок (Chain of Thought), пропонують якісно інший рівень аналітики: вони не просто видають миттєву відповідь, а спочатку розбивають складне слідче завдання на окремі логічні кроки, планують шлях розв’язання і верифікують кожен етап міркування перед генерацією фінального тексту.

Legal Tech: Суддя Олена Кібенко про штучний інтелект для суддів: перші спостереження

Для забезпечення максимальної юридичної достовірності й безпеки даних особливого значення набуває використання моделей RAG (Retrieval-Augmented Generation), які фактично перетворюють штучний інтелект з оповідача на висококваліфікованого бібліотекаря, чиї знання обмежені виключно перевіреною базою матеріалів конкретного провадження. Замість того щоб черпати інформацію із загальних масивів даних інтернету, система RAG змушує алгоритм працювати виключно з наданими слідчим джерелами (наприклад, протоколами допитів і фінансовими документами), що дозволяє отримувати точні інсайти з обов’язковими цитатами й посиланнями на конкретні сторінки першоджерел. Такий підхід не лише мінімізує ризик витоку конфіденційної інформації в публічні хмари, але й забезпечує формування куленепробивних висновків, де кожна виявлена суперечність у показаннях підкріплена прямим посиланням на відповідний рядок у протоколі, що відповідає найвищим стандартам правосуддя та доказової чистоти.

Правове регулювання використання ШІ правоохоронними органами

Законодавство України наразі не містить спеціальних норм щодо використання ШІ правоохоронними органами — регулювання базується на загальних положеннях про захист персональних даних і прав людини. Стратегічні документи (Концепція розвитку ШІ 2020 р., план заходів на 2025–2026 рр.) мають орієнтовний характер і лише передбачають розроблення профільного закону в майбутньому. Відомчі нормативні акти не містять прямої заборони чи дозволу на застосування конкретних ШІ-практик. Водночас Закон «Про захист персональних даних» (№ 2297-VI) встановлює загальні правила обробки інформації, що охоплюють, зокрема, й алгоритмізовані процеси.

У межах суворого нормативного поля, окресленого Регламентом ЄС про штучний інтелект (EU AI Act), використання алгоритмічних систем у такій чутливій сфері, як робота з допитами, підпадає під категорію високого ризику, що накладає на правоохоронні органи безкомпромісні зобов’язання щодо прозорості й підзвітності. Етичний імператив тут полягає в дотриманні принципу «людина в контурі» (Human-in-the-loop), згідно з яким ШІ позбавлений права приймати остаточні процесуальні рішення чи самостійно оцінювати достовірність свідчень; його роль обмежена наданням аналітичних чернеток, тоді як слідчий залишається єдиним суб’єктом, відповідальним за юридичну кваліфікацію і дотримання прав людини. Особливу увагу слід приділити категоричній забороні на використання ШІ для автоматизованого профілювання осіб або прогнозування злочинних намірів на основі рис характеру чи соціального походження, оскільки в основі правосуддя має лежати лише презумпція невинуватості й аналіз об’єктивних фактів, а не статистичні упередження, успадковані моделями з історичних масивів даних. Кожен етап використання ШІ під час аналізу матеріалів розслідування має супроводжуватися повним аудитом і логуванням, що гарантує можливість ретроспективної перевірки логічного шляху моделі та унеможливлює створення тіньового правосуддя, де висновки базуються на непрозорих алгоритмічних припущеннях.

У питаннях роботи з конфіденційною інформацією, що становить таємницю досудового розслідування і містить персональні дані учасників провадження, критичною необхідністю є повна відмова від публічних хмарних сервісів на користь локальних рішень (on-premise). Використання комерційних платформ на кшталт стандартного ChatGPT для обробки реальних матеріалів справ можна порівняти з викрикуванням секретів у відчинене вікно, оскільки дані, передані в хмару, виходять з-під контролю відомства, можуть бути використані для донавчання сторонніх моделей або стати об’єктом витоку через сервери третіх осіб. Для органів правопорядку єдиним безпечним шляхом є розгортання малих мовних моделей (Small Language Models, SLM) на власних захищених серверах або автономних робочих станціях без доступу до інтернету, що забезпечує цифровий суверенітет і недоторканність доказової бази. Такий підхід дає слідчому змогу працювати з гігабайтами конфіденційних виписок та переписок у закритому контурі, де жоден біт інформації не залишає периметра безпеки установи, гарантуючи, що результати високотехнологічного аналізу будуть не лише оперативними, а і юридично бездоганними та захищеними від зовнішнього втручання.

В Україні для проведення допитів використовується узагальнена шестиетапна модель процесуального інтерв’ю, яку українські практики розробили на основі британської моделі PEACE, але адаптували до національного законодавства та практичних реалій: планування і підготовка, встановлення психологічного контакту, роз’яснення прав і порядку проведення, отримання інформації, завершення, оцінка. Ця модель переорієнтовує слідство з культури зізнання на науково обґрунтований збір інформації.

Використання ШІ на кожному з етапів значно підвищить об’єктивність та ефективність розслідування, що й буде описано нижче.