Відшкодування шкоди у кримінальному процесі

Відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, має важливе значення для усунення наслідків та відновлення порушених прав.

Саме тому особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано шкоди, має право на її відшкодування.

Користуйтеся консультацією: Хто такий потерпілий у кримінальному провадженні. Все що треба знати, коли постраждав від злочину

Відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення можливе шляхом:

1. добровільного відшкодування шкоди підозрюваним, обвинуваченим, а також за його згодою будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою, на будь-якій стадії кримінального провадження;
2. відшкодування шкоди стягнутої судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні;
3. відшкодування шкоди за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом (ст. 127 КПК України).

Стосовно добровільного відшкодування шкоди підозрюваним та/або обвинуваченим все очевидно, а тому розглянемо більш детально реалізацію права на відшкодування шкоди шляхом пред’явлення цивільного позову у кримінальному провадженні та випадки коли відшкодування шкоди відбувається за рахунок Державного бюджету України.

Стосовно відшкодування шкоди шляхом пред’явлення цивільного позову у кримінальному провадженні.

Цивільним позовом є матеріальна вимога фізичної або юридичної особи у кримінальному провадженні щодо відшкодування моральної та/або матеріальної шкоди завданої безпосередньо кримінальним правопорушенням чи іншим суспільно небезпечним діянням.

Вимога щодо відшкодування пред’являється до підозрюваного, обвинуваченого або до особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням вчиненим іншою особою.

Цивільний позов у кримінальному провадженні може бити пред’явлений особою, якій безпосередньо кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди.

Якщо така особа є неповнолітньою або визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, цивільний позов може бути пред’явлений її законним представником, а у разі неспроможності таких осіб самостійно захистити свої права – прокурором (ч.ч. 1-3 ст. 128 КПК України).

Цивільний позов має відповідати вимогам, які застосовуються до позовів, що розглядаються у порядку цивільного судочинства (ст. 175 ЦПК України).