Фабула судового акту: Складна та заплутана справа, де суд касаційної інстанції скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій якими було звернено стягнення на предмет іпотеки ( на користь банку) та направив справу на новий розгляд.
Підставою скасування були розбіжності між даними у правовстановлюючих документах на предмет іпотеки та записами в Державному реєстрі прав, відповідно до яких власником предмету іпотеки став банк. ВС застосував ст. 12 ЗУ « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до частини 2 якої: «Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.»
Слід додати, що не зовсім зрозуміло тепер, що робити із статтею 334 ЦК України - «момент набуття права власності за договором», яка передбачає, що право власності на нерухоме майно виникає з дня державної реєстрації?
Ну да ладно…..
Аналізуйте судовий акт: Зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника рухомого майна, що обтяжене, незалежно від оплатності правочину, на підставі якого воно набуте (ВС/КЦС,справа № 569/11433/15-ц,05.02.20)
ПОСТАНОВА
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.
