«Це економічна диверсія» — судді, адвокати і науковці проти скасування Господарського кодексу

Війна не на довго стримала палкі дискусії між прихильниками скасування ГК і тими, хто категорично проти таких змін. Аргументи на користь кодифікації збирали разом представники різних правничих кіл. (Джерело: ЗіБ)

Читайте статтю: Скасування Господарського кодексу: кардинальні зміни господарської діяльності чи її руйнування - суддя Наталія Богацька

Цивілізаційний вибір

Асоціація розвитку суддівського самоврядування України на базі Господарського суду Одеської області провела круглий стіл «Законопроект №6013: підстави та наслідки скасування Господарського кодексу України в умовах війни». Він зібрав однодумців стосовно залишення ГК у спокої. До дискусії долучились науковці, судді, адвокати.

Директор Інституту економіко-правових досліджень НАН України, д.ю.н., професор Володимир Устименко зазначив, що приводи для скасування ГК наводяться різні. Один із них говорить про нібито неоднозначну і швидкоплинну практику застосування закону Верховним Судом. Однак, за словами спікера, якщо подивитись на те, які норми пропонованого законопроекту вступають в дію безпосередньо після його прийняття, а які — поступово, а то й через кілька років, на перший план виходить саме скасування ГК. Адже позбутися кодексу прихильники законотворчої ініціативи пропонують одразу. Фактично, ті, хто зараз хоче прийняти цей законопроект, не зможуть нести відповідальність за наслідки його застосування, оскільки повноцінно проект запрацює тільки через 7 років.

В.Устименко звернув увагу й на те, що кодифікація чи декодифікація є й елементом цивілізаційного вибору країни. Так, кодифікація спеціального законодавства притаманна країнам європейської, романо-германської системи. Спеціальне регулювання має більшість цих країн.

Натомість декодифікація відбулась лише в Італії за часів правління Муссоліні. Відсутність спеціальної кодифікації притаманна й Російській Імперії. Водночас із цим, прихильники декодифікації намагаються нав’язати кліше, щодо того, що ГК — це «радянщина». Але в Радянському Союзі не було господарського кодексу, і його поява — це виключно надбання незалежної України. Утім, майже всі країни колишнього РСРС прийняли кодифікацію.

Спікер наголосив на тому, що особливого значення господарський правопорядок набуває в умовах воєнного стану. Роль державного регулювання економіки зараз зростає. І тому скасування ГК в умовах війни — це економічна диверсія.

Шлях до тіньової приватизації

Суддя, д.ю.н. Вадим Коверзнєв у свою чергу висловив ще кілька загроз, які несе в собі ідея скасування ГК. Так, проект знищує існуючу систему судоустрою і суперечить ст.25 Конституції. Зараз розподіл справ між юрисдикціями відбувається за предметом спірних правовідносин і до компетенції господарських судів належить вирішення спорів щодо господарської діяльності. ГК містить в собі визначення того, чим є господарська діяльність, тому якщо кодекс скасують, зникне і визначене там поняття і предметна підсудність господарського суду. Виникає питання, хто розглядатиме справи про банкрутство і захист економічної конкуренції. Адже це дуже специфічні, складні справи і загальні суди на сьогодні не готові до вирішення таких спорів. Тож це позначиться на якості рішень.

Ще одну суперечність спікер вбачає у співвідношенні норм пропонованого законопроекту до стст.46 та 143 Конституції. Так, громадяни мають право на соціальний захист, а це право реалізується шляхом створення мережі комунальних підприємств.У свою чергу законопроект прямо забороняє існування в Україні підприємств, в тому числі державних і комунальних. Таким чином ліквідацією підприємств законопроект позбавляє громадян права на соціальний захист, а саме через такі підприємства надається значна кількість соціальних і комунальних послуг.