Медіація як альтернатива суду у питаннях позбавлення батьківських прав

Медіація цей важіль працює як досудова альтернатива або м'якший шлях під час судового розгляду для врегулювання спорів щодо виховання дитини, дітей.

У 2021 році Верховною Радою України прийнято Закон України “Про медіацію”. Закон набрав сили 15 грудня 2021 року. Так в Українському законодавстві з цього часу запроваджено медіацію. Вказаний закон «Про медіацію» надав можливості для більш ефективного, мирного та демократичного вирішення питань позасудового врегулювання спорів пов’язаних з сімейним законодавством України, зокрема у питаннях щодо спорів пов’язаних з позбавлення батьківських прав.

Згідно статтею 4, Закону України «Про медіацію» якою визначаються принципи проведення медіації а саме: у позасудовій добровільності, конфіденційності, нейтральності, незалежності та неупередженості медіатора, само визначеності та рівності прав сторін медіації, структурованій процедурі, під час якої обидві сторони конфлікту за допомогою медіаторів та адвокатів намагаються запобігти виникненню конфлікту або врегулювати конфлікт шляхом переговорів та можливості або не подання позову щодо позбавлення батьківських прав (внутрішнього конфлікту між батьками без насильства до дитини, кримінального вчинку щодо дитини) або часткового врегулювання питань щодо додаткових дій відносно позбавлення батьківських прав а саме: виплата аліментів, можливість спілкування одного з батьків після позбавлення батьківських прав за рішенням суду та інших питань які виникають під час позбавлення батьківських прав як досудовому так судовому процесах.

Читайте статтю: Голос дитини в суді: як почути дитину, не травмувавши її вдруге

Для прикладу визначення місця проживання дитини одним з батьків та відвідування та виховання дитини іншим з батьків у разі не подання цивільного позову щодо позбавлення батьківських прав одного з батьків.

Медіація під час досудових спорів щодо позбавлення батьківських прав — це довгий, тяжкий пошук компромісу між батьками через нейтрального посередника медіатора. Проте в даному контексті у більшості випадків медіація стосується не прощення чи скасування самого факту позбавлення, а вирішення питань пов’язаних з матеріальною підтримкою дитини та іншими питаннями які виникають під час позбавлення батьківських прав.

Стаття 164 Сімейного кодексу України, позбавлення батьківських прав — це крайній захід відповідальності, через який особа (один з батьків або обох) втрачає всі права щодо дитини (виховання, спілкування, представництво інтересів) та пільги, проте залишається обов'язок її утримувати (платити аліменти). Згода на усиновлення дитини таким з батьків більше не вимагається. Наслідки щодо позбавлення батьківських прав один з батьків або обох батьків які не мають права виховувати дитину, забирати її з закладів навчання, лікування, спортивних секцій та інших будь яких закладів де перебуває дитина, вирішувати питання щодо її освіти, виїзду за кордон або зміни місця проживання.

Також припиняється обов'язок особисто опікуватися дитиною та бути її законним представником. Один з батьків або обоє батьків втрачають всі права на спадкування за законом після цієї дитини та право на отримання аліментів від неї в майбутньому.

Втрачається право на державні пільги та допомоги, передбачені сім'ям з дітьми. Але ще раз наголошую що позбавлення прав не звільняє від сплати аліментів до досягнення дитиною 18 років та подальшого її навчання у ВНЗ.

Але треба знати що за рішенням суду щодо позбавлення батьківських прав, особа яка позбавлена батьківських прав може отримати дозвіл на періодичні побачення (разові чи періодичні зустрічі), якщо це не шкодить життю, здоров'ю та моральному вихованню дитини та на цьому етапі робота особливо медіатора та у подальшому психолога та адвоката є дуже відповідальною.

Дитина, яка досягла 14 років, також має право самостійно звернутися до суду із заявою про позбавлення батьків своїх прав та можливість звернутися до медіатора.