Судове засідання онлайн: як це працює під час війни

Війна спричинила багато викликів для судової системи України. Проте конституційне право людини на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного стану. Після вторгнення агресора суди деякий час відходили від шоку. На сайті судової влади України майже всі розміщували оголошення, що справи знімаються з розгляду. Попри всі труднощі судова влада змогла організувати безперебійну роботу в умовах війни.

Ще в березні Рада суддів України оприлюднила рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Відтак вона рекомендувала суддям визначати особливості роботи кожного суду на зборах його суддів, враховуючи ситуацію безпеки у регіоні, відкладати та скасовувати судові засідання, коли є така можливість. Крім того, Рада рекомендувала допускати участь учасників справи, які за об’єктивних обставин не можуть прибути в судове засідання, в режимі відеоконференції, за допомогою будь-яких технічних засобів, у тому числі й власних.

Процедура подачі заяви для проведення відеоконференції

Відеоконференція — це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних.

Статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України (197 ГПК України, 195 КАС України) визначено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою.

До того ж вказана стаття визначає, що учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учаснику справи необхідно не пізніше ніж за п’ять днів досудового засідання звернутися до суду з відповідною заявою. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

Слід зазначити, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Тож, як бачимо, процес подачі заяви для участі в засіданні онлайн досить простий. Необхідно лише завчасно звернутись до суду з відповідною заявою, копії якої направити іншим учасникам справи.

Загалом можливість участі в судових засіданнях онлайн для українських юристів не нова. Навесні 2020 року дистанційне правосуддя набуло піку своєї затребуваності. Задля недопущення порушення конституційного права на судовий захист та убезпечення себе та оточуючих від потенційної можливості захворіти на COVID-19 правники почали активно використовувати можливість участі в судових засіданнях онлайн.

Разом із тим багато адвокатів зіштовхнулись з такими перепонами, як відсутність в суді технічної можливості та вільних залів для проведення відеоконференцій. Більше того, на нашу особисту думку, багатьом суддям було важко адаптуватись досудових засідань онлайн та сприйняти це як ще одну можливість для здійснення правосуддя. Проте з часом судова система стала більш диджиталізованою. В більшості судів було облаштовано по декілька залів для проведення відеоконференцій, судді почали більш лояльно ставитися до клопотань представників про участь у засіданні онлайн (а не відмовляти у задоволенні такого клопотання з формальних підстав (як-от, наприклад, через відсутність у клопотанні номера телефону суду).