Угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, які протирічать інтересам суспільства, затвердженню судом не підлягають (Печерський районний суд у справі № 757/16018/20-к від 10.06.2021)

Фабула судового акту: Чинний кримінальний процесуальний закон як одну з новацій передбачає окремий вид кримінального провадження, а саме провадження на підставі угоди (ст. 474 КПК України).

Видами таких угодам є: угода про примирення обвинуваченого із потерпілим (ст. 471 КПК України), а також угода про визнання винуватості (ст. 472 КПК України).

Одними із основних умов укладення угоди про примирення є строк відшкодування шкоди завданої злочином чи перелік дій, не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.

Але укладення такої угоди ще не гарантує її затвердження судом, оскільки таке затвердження є правом, але не обов’язком суду.

Так, згідно ч. 7 ст. 474 КПК України відмовляє у затвердженні угоди, зокрема, у разі якщо умови угоди про примирення протирічать інтересам суспільства.

І знову ж таки ми зіштовхуємся із оціночними поняттями, які аж ніяк не сприяють принципу правової визначеності…

А даній справі особа органом досудового розслідування особа обвинувачувалась у нанесення тілесного ушкодження, яке було спричинено працівнику поліції про вчиненні опіру під час затримання обвинуваченого тобто при виконанні поліцейським службових обов’язків.

Між обвинуваченим у справі та потерпілим було укладено угоду про примирення

Угоду було вмотивовано тим, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, в обсязі обвинувачення, щиро розкаявся, повністю відшкодував потерпілому завдані моральні та матеріальні збитки в сумі 100 тис.грн.; сторони погодили призначення покарання обвинуваченому із застосуванням ст. 69 КПК України у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів громадян, що складає
8 500 грн.

Потерпілий проти затвердження угоди не заперечував.

Проте, прокурор з яким погодився і районний суд у своїх запереченнях проти затвердження угоди зазначив, що що погоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу є безпідставним, таким, що не відповідає особі обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоча і був звільнений, є особою, яка притягується наразі до кримінальної відповідальності за вчинення ряду тяжких злочинів, пославшись на вимогу про судимість обвинуваченого, а відтак вважав покарання, погоджене сторонами таким, що не відповідає інтересам суспільства.