Фабула судового акту: Статтею 140 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.
При цьому тяжкими наслідками, настання яких є необхідною умовою для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності є смерть людини, заподіяння потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, спричинення ятрогенного захворювання.
Проте незважаючи на досить низьку якість медичного обслуговування в України випадки притягнення таких «лікарів» є поодинокими.
У даній справі лікаря швидкої допомоги засуджено за ч. 1 ст. 140 КК України до двох років позбавлення волі реально.
Відповідно до вироку суду засуджений прибувши на виклику як лікар швидкої медичної допомоги встановив, що хворий скаржився на біль у грудях та серці невірно визначив виклик як «не екстрений», здійснив огляд хворого, у якого в ділянці грудей були видимі сліди оперативного втручання з приводу встановлення штучного мітрального клапану, провів кардіологічне обстеження, за результатами якого недооцінив важкість стану хворого, не ознайомився із медичною документацією хворого та не врахував зміни, які мали місце на ЕКГ і які повинні були бути розцінені як «гострі». За результатами огляду лікар встановив невірний діагноз: «Нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (наслідок алкогольної інтоксикації)», надавши правильну відповідну симптоматичну терапію та надав пораду, однак вона не відповідала фактичному стану пацієнта. Тобто, лікарем,. окрім невірно встановленого діагнозу, також невірно вибрана тактика, зокрема хворого з метою дообстеження та визначення тактики лікування необхідно було госпіталізувати в стаціонарне кардіологічне відділення або ж викликати спеціалізовану кардіологічну бригаду швидкої допомоги. Таким чином засуджений маючи достатні професійні навики у наданні першої та екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі пацієнтові, хворому на серцево-судинне захворювання, неналежним чином виконав свої професійні обов'язки закінчив надання хворому медичної допомоги, покинув місце виклику. Наступного дня стан здоров'я хворого погіршився, йому стало погано і він помер.
За висновком судово-медичної експертизи діагноз: Нейроциркуляторна дистонія по змішаному типу (внаслідок алкогольної інтоксикації)." був встановлений невірно. Згідно висновку за результатами клініко-експертної оцінки мала місце недооцінка важкості стану хворого по сукупності даних анамнезу та клініки, в зв'язку з чим лікарем була обрана невірна тактика лікування - хворого, з метою дообстеження та визначення тактики лікування, необхідно було госпіталізувати в стаціонарне відділення. Зміни, які мали місце на ЕКГ, повинні були розцінені як «гострі». Отже причиною неправильно вибраної тактики лікування стала недооцінка сукупності даних обстеження, важкість їх інтерпретації. Хворого, в якого мала місце: «Ревматична хвороба серця, неактивна фаза, стан після протезування мітрального клапану (2005 рік), пластики 3-х стулкового клапану, ФК ІІІ, СН II А.» та за наявності змін на ЕКГ, які повинні трактуватися як «гострі», необхідно було госпіталізувати до кардіологічного відділення, або викликати спеціалізовану кардіологічну бригаду швидкої допомоги.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.