Ненадання документів, змістовних пояснень або відповіді на запит фіскального органу є підставою для призначення та проведення позапланової перевірки ( Харківський апеляційний адміністративний суд від 02 вересня 2016 р. у справі № 818/659/16)

Фабула судового акту: Всі бухгалтери та корпоративні юристи знають запити від податкової, які містять в собі ряд абстрактних запитань, щодо відносин з контрагентами та перелік документів, що витребовуються, тільки для підготовлення яких двом чи трьом працівникам треба працювати два чи три дні. Тактика фіскального органу, щодо подання таких запитів, направлена не на отримання трьох – чотирьох ящиків макулатури (завірених ксерокопій), не кажучи вже про інфо, а не створення законних підстав для проведення позапланової перевірки нещасного платника податку. Адже, іноді надати фіскалам документи в повному обсязі просто немає сил і часу.

Багато платників податків свідомо не відповідають або відписуються на такі запити, оскільки розуміють, що надати усе вони не зможуть, тому перевірки не уникнути.

Так було і в цій справі. Платник податку не відповів та запит фіскального органу та не надав документи, сподіваючись в тому числі на мораторій на проведення позапланових перевірок. Надалі платник податку успішно скасував наказ фіскального органу про призначення позапланової перевірки в суді першої інстанції, проте суд апеляційної інстанції з цим не погодився.

Разом з цим незважаючи на програш у суді платника податку, слід звернути увагу на наступний висновок суду: запит фіскального органу повинен бути обгрунтований та за формою відповідати положенням ПК України. І при перевірці його законності судом саме фіскальний орган повинен доводити факти про недостовірність даних у деклараціях та господарських документах у взаємовідносинах платника податку з контрагентами, в даному випадку щодо визначення сум податкового кредиту.

Аналізуйте судовий акт: Суд повинен досліджувати і враховувати документи платника податків при оскарженні повідомлення – рішення навіть, якщо ці документи НЕ подавались при проведенні перевірки та із запереченнями (ВАСУ у справі К/800/40037/15)

Не оскаржуються дії фіскалів щодо платників податків на кшталт «внесення до інформсистеми даних…», або «збирання податкової інформації…» (ВАСУ від 17 серпня 2016р. у справі К/800/67453/14)

Добросовісний платник податків НЕ повинен контролювати чи дотримується контрагент податкового законодавства – це справа контролюючих органів (ВАСУ від 06 вересня 2016 р. у справі 826/23325/15)

Все ж таки суд НЕ має право стягувати бюджетну заборгованість із ПДВ з Держбюджету оскільки це є НЕПРАВИЛЬНИМ засобом захисту прав платника податку (ВСУ у справі №806/2256/15 від 7 червня 2016р.)

Звіт або декларація вважаються поданими з моменту отримання квитанції № 1, а фіскальний орган при направленні квитанції №2 повинен довести в чому саме допущені помилки платником податків (Київський апеляційний адміністративний суд №826/24295/15)