Спільна часткова власність крізь призму практики ВС - суддя Василь Крат

І. Загальні зауваги щодо спільності

В сучасному приватному праві існують численні ситуації, за яких те чи інше суб’єктивне право належить двом або більше суб’єктам.

При цьому в різних сферах приватного права законодавець конструює відповідні правові режими і з урахуванням сутності прав, «збудовані» відповідні конструкції. Зокрема:

• в сфері речового права – спільна власність (часткова та сумісна) (глава 26 ЦК)
• в сфері зобов’язального права – зобов’язання із множинністю осіб (статті 540 – 544 ЦК)
• в сфері інтелектуальної власності – спільність прав (стаття 428 ЦК) (1)

Наприклад, КЦС ВС зауважив, що «в різних сферах приватного права законодавець конструює відповідні правові режими і з урахуванням сутності прав, «збудовані» відповідні конструкції. Зокрема: в сфері речового права – спільна власність (глава 26 ЦК України, глава 8 СК), в сфері зобов'язального права – зобов'язання із множинністю осіб (статті 540 - 544 ЦК України), в сфері інтелектуальної власності - спільність прав (стаття 428 ЦК України) (див, зокрема, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2019 року в справі № 646/1750/17 (провадження № 61-17405св18), від 08 листопада 2023 року в справі № 755/3412/22 (провадження № 61-2470св23), Крат В.І. Коментар статті 493 Суб`єкти права інтелектуальної власності на торговельну марку // Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Т. 4: Право інтелектуальної власності / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. - Харків: ЕКУС, 2023. - С. 447, 449))» (2).

Читайте статтю: Недійсність свідоцтва про право на спадщину в практиці касаційного суду- суддя ВС Василь Крат

ІІ. Загальне розуміння спільної часткової власності

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (стаття 355 ЦК України).

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (стаття 356 ЦК України).

За загальним правилом при множинності суб’єктів виникає (набувається) спільна часткова власність (частина четверта статті 355 ЦК України). Тобто, якщо декілька суб’єктів набувають річ в спільну власність, то вважається, що вони набули таку річ на правовому режимі спільної часткової власності.

Натомість встановлення правового режиму спільної сумісної власності на може бути передбачено в договорі або нормі закону.

Зокрема КЦС ВС зауважив, що «якщо спадкодавець склав заповіт і в ньому не зазначив частки спадкоємців, вони вважаються рівними. Навпаки, якщо заповідач розподілив спадщину між спадкоємцями в нерівних частках, то кожний має право саме на ту частку, яку вказав спадкодавець. За відсутності заповіту частки кожного спадкоємця в спадщині визнаються рівними. Відступ від цього принципу можливий за домовленістю спадкоємців між собою (стаття 1267 ЦК України). Спадщина належить спадкоємцям, які прийняли її на праві спільної часткової власності (частина четверта статті 355 ЦК України), а тому при її поділі застосовуються правила передбачені в главі 26 ЦК України, які регулюють відносини спільної часткової власності. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців за законом або за заповітом. Вирішення судового спору щодо поділу спадкового майна не залежить від отримання спадкоємцями свідоцтва про право на спадщину» (3).