Приводом для написання даної статті стало цікаве рішення Верховного Суду України (далі – ВСУ) у справі №825/1335/13-а від 01.03.2016 р. про визнання протиправними дії щодо зняття з реєстрації місця проживання та зобов’язання управління ДМСУ внести необхідні зміни до реєстраційного обліку та поновити реєстрацію місця проживання.
Чинним Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженим наказом МВС України від 22 листопада 2012 року N 1077 передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. До недавнього часу кредитори, які набували право власності на предмет іпотеки керуючись даною нормою успішно знімали з реєстрації місця проживання осіб, що були зареєстровані у такому предметі іпотеки.
Згадайте новину: Процедуру реєстрації прав на нерухоме майно спрощено
Але ВСУ зламав подібну практику своїм рішенням від 01.03.2016р, у якому він не погодився із висновком суду касаційної інстанції про правомірність дій управління ДМСУ щодо зняття позивачів з реєстрації місця проживання, оскільки набуття іншою особою за рішенням суду права власності на квартиру і зобов’язання позивачів звільнити та передати квартиру новому власнику за своєю суттю є одночасно рішенням про позбавлення позивачів права власності на цю річ та про їх виселення, що тягне як кожне окремо, так і в сукупності припинення права користування житловим приміщенням. Такий висновок ВСУ обґрунтував положенням статті 7 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” (далі – Закон N 1382-IV), згідно з якою зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Виходячи з історії розгляду вищеописаної справи слід зробити акценти на основних правилах, яких слід дотримуватися, якщо необхідно зняти особу з реєстрації місця проживання.
Вспомните новость: Будут штрафы, если своевременно не пропишешся - украинцев обязали становиться на учет при переезде
Перш за все слід пам’ятати, що сам факт реєстрації місця проживання не створює жодних правових наслідків для особи, місце проживання якої зареєстровано, а сама реєстрація є нічим іншим, як констатацією факту проживання особи за відповідною адресою, та не наділяє таку особу певними майновими та немайновими правами. Відтак і зняття з реєстрації місця проживання не тягне за собою припинення якихось прав особи стосовно житлового приміщення, в якому вона проживала, а лише констатує втрату права власності або права користування таким приміщенням.
Право власності на житлове приміщення переходить від однієї особи до іншої після здійснення відчуження цього приміщення внаслідок, зокрема, купівлі-продажу, дарування, звернення стягнення тощо.
І добре, якщо такий перехід права власності здійснюється без виникнення спорів, і сторони за цілковитою згодою здійснюють усі необхідні дії, пов’язані з перереєстрацією прав власності та усіх інших прав стосовно житлового нерухомого майна.
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстCopyright © 2014-2026 «Протокол». Всі права захищені.