Проголошення чи оголошення. Як визначаються строки апеляційного оскарження ухвал у кримінальному процесі?

Спроби ототожнення понять «оголошення» і «проголошення» для обчислення строків апеляційного оскарження стають лише джерелом проблем. Хоча для цього нема жодних підстав, за винятком схожості звучання цих слів. І це не складно прослідкувати з тексту КПК. (Джерело: ЗіБ )

Позиція ОП ККС

За змістом ч.2 ст.395 Кримінального процесуального кодексу, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим кодексом, може бути подана:

на вирок або ухвалу про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру — протягом 30 днів з дня їх проголошення (п.1);

на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, — протягом 5 днів з дня її оголошення (п.1¹);

на інші ухвали суду першої інстанції — протягом 7 днів з дня її оголошення (п.2);

на ухвалу слідчого судді — протягом 5 днів з дня її оголошення (п.3).

Об’єднана палата Касаційного кримінального суду в постанові від 27.05.2019 у справі №461/1434/18 сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі, коли слідчий суддя постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину в один день, а повний текст — в інший, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини такої ухвали. Підстави тому ОП ККС вбачає у приписах ч.1 ст.376 КПК про те, що судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Таким чином, дата оголошення судового рішення безпосередньо пов’язана з датою виходу суду з нарадчої кімнати, і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.

Відтоді аналогічні мотиви неодноразово звучали в судових рішеннях, у т.ч. Верховного Суду.

Вочевидь, за наведеного ОП ККС обґрунтування той самий спосіб визначення строків апеляційного оскарження має бути застосований до будь-якої ухвали з перелічених у ч.2 ст.395 КПК, а не тільки до ухвали слідчого судді.

Утім, наступні міркування змушують поставитися до висловлених думок критично.