Стаття 8. Цінні папери та їх класифікація

1. Цінний папір - це документ (електронний документ), що посвідчує майнові та інші права його власника, які виникають внаслідок вчинення одного чи декількох правочинів (емісії або видачі цінного папера), та має грошовий вираз. До цінних паперів належать:

1) акції;

2) акції корпоративних інвестиційних фондів;

3) облігації;

4) казначейські зобов’язання України;

5) інвестиційні сертифікати;

6) опціонні сертифікати;

7) фондові варанти;

8) кредитні ноти;

9) депозитарні розписки;

10) державні деривативи;

11) сертифікати фондів операцій з нерухомістю;

12) депозитні сертифікати банків;

13) ощадні сертифікати банків;

14) векселі;

15) заставні;

16) інші фінансові інструменти та/або інші об’єкти цивільних прав, визнані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку такими, що належать до цінних паперів, у разі якщо такі інструменти (об’єкти) відповідають визначенню, передбаченому абзацом першим цієї частини.

Платіжні інструменти не є цінними паперами.

{Частина перша статті 8 в редакції Закону № 3585-IX від 22.02.2024 }

2. Цінні папери за порядком їх розміщення або видачі поділяються на емісійні або неемісійні.

Емісійні цінні папери - це цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску цінних паперів стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов’язання (емітента).

До емісійних цінних паперів належать:

1) акції;

2) акції корпоративних інвестиційних фондів;

3) корпоративні облігації;

4) облігації місцевих позик;

5) державні облігації України;

6) облігації міжнародних фінансових організацій;

7) депозитні сертифікати банків;

8) іпотечні облігації;

9) сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі - сертифікати ФОН);