1. Реєстри створюються, ведуться, адмініструються з метою накопичення, оброблення та надання відповідній інформації офіційного визнання у разі створення, зберігання та використання інформації в реєстрах, дотримання прав та інтересів громадян, їх об’єднань, юридичних осіб, територіальних громад, органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом забезпечення повною, достовірною та актуальною інформацією про осіб, їхні правові та майнові статуси, речі і права на них, у тому числі під час провадження дозвільної діяльності, надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, провадження іншої управлінської діяльності та здійснення державного регулювання, у найбільш зручний для користувачів технологічний, економічний та корупційно безпечний спосіб.
2. Ведення усіх реєстрів, за допомогою яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування, саморегулівні організації, юридичні особи публічного права, їх посадові особи, інші уповноважені законом особи здійснюють збирання, оброблення та поширення офіційної інформації про передбачені цим Законом та іншими законами об’єкти реєстрів, здійснюється в електронному вигляді відповідно до вимог цього Закону, законів або інших актів законодавства, згідно з якими вони створені, та є публічними електронними реєстрами.
3. Діяльність у сфері публічних електронних реєстрів базується на таких основних принципах:
1) єдності методології створення, ведення, адміністрування, реєстрації, взаємодії та припинення реєстрів;
2) обов’язковості реєстрації в реєстрах об’єктів та внесення інформації (змін до неї) про зареєстровані об’єкти;
3) одноразовості реєстрації та недопущення реєстрації реєстрової інформації одних реєстрів в інших реєстрах чи повторного внесення ідентичної інформації (змін до неї) про зареєстровані об’єкти;
4) безперервності внесення до реєстрів інформації про їх об’єкти, що змінюється;
5) інтероперабельності реєстрів;
6) технологічної нейтральності національних технічних рішень під час створення, ведення, адміністрування, взаємодії реєстрів;
7) гарантування державою та держателями об’єктивності, актуальності, достовірності, повноти та захищеності реєстрових даних та реєстрової інформації від несанкціонованих змін;
8) презумпції достовірності реєстрових даних та інформації;
9) відкритості, безоплатності та доступності реєстрових даних, крім випадків, визначених законом;
10) законності одержання, зберігання, оброблення та поширення (передачі) реєстрових даних та реєстрової інформації;
11) гарантування прав правоволодільця на доступ до будь-якої реєстрової інформації про нього, належні йому майно, майнові, правові та інші спеціальні статуси, крім випадків, передбачених законом;
12) обов’язкового інформування правоволодільця про запити будь-яких осіб щодо інформації про нього та належні йому майно, майнові, правові та інші спеціальні статуси, а також про збирання, оброблення, внесення такої інформації до відповідних реєстрів, її зміну та видалення, крім випадків, передбачених законом;
13) здійснення відповідно до законодавства у сфері захисту персональних даних обробки, зокрема перегляду, поширення та використання персональних даних осіб у реєстрах;
14) гарантування державою та держателями реєстрів користувачам реєстрової інформації вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, отриманої ними відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;
15) гарантування потерпілій особі відновлення порушених прав та/або компенсації у випадку несанкціонованої зміни, поширення, нецільового або незаконного використання інформації (у тому числі інформації з обмеженим доступом);
16) фіксації та логування всіх дій будь-яких осіб з реєстровими даними та реєстровою інформацією;
17) впровадження найбільш досконалих та ефективних технічних та технологічних заходів для забезпечення ведення реєстрів;
18) забезпечення ретроспективного доступу до реєстрових даних;
19) гарантування безстрокового збереження реєстрових даних;
20) захисту реєстрових даних та реєстрової інформації (у тому числі персональних даних) від несанкціонованого доступу;
21) балансу інтересів держави, суспільства, користувачів публічних електронних реєстрів;
22) відповідності державній політиці цифрового розвитку.
4. Реєстри (будь-які їх складові) перебувають у власності держави, відповідної територіальної громади або відповідної саморегулівної організації в особі держателя відповідного реєстру.
Реєстри (будь-які їх складові), що використовуються для провадження дозвільної діяльності, надання адміністративних, соціальних та інших публічних послуг, провадження іншої управлінської діяльності та здійснення державного регулювання, перебувають виключно у власності держави або відповідної територіальної громади, включаючи виключні майнові права.
5. Мовою ведення реєстрів є державна (українська) мова. Законодавством, згідно з яким створено відповідний реєстр, можуть встановлюватися інші додаткові мови ведення такого реєстру.
Транслітерація імені фізичної особи, найменування юридичної особи та іншої реєстрової інформації здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Сервіси для юристів