Головна Блог Аналітична стаття Статті Правосудність під сумнівом: обговорення статті 375 КК України

Правосудність під сумнівом: обговорення статті 375 КК України

21.07.2015
Автор:
Переглядів : 3381

Притягнення до кримінальної відповідальності за винесення завідомо неправосудного рішення окремі правники розцінюють не інакше як тиск на судову владу. Адже термінологічні невизначеності ст.375 Кримінального кодексу унеможливлюють установлення суб’єктивної сторони злочину. Чи варто в такому випадку говорити про злочин узагалі?

Правники вважають, що зловживання ст.375 КК є нічим іншим як способом політичного тиску на «небажаних» законників

Трактування з відмінностями

Після того, як у лютому цього року притягнення володарів мантій за винесення «завідомо неправосудного рішення» стало одним із трендів в роботі органів прокуратури, наше видання першим звернуло увагу на практичні проблеми, які неодмінно виникнуть під час кваліфікації такого злочину за ст.375 КК. На цьому тижні цю тему підхопили і правники. Зібравшись за круглим столом, ініційованим Асоціацією правників України, вони поставили собі запитання: чи не варто сприймати відкриття проваджень щодо суддів у порядку ст.375 КК як політичний тиск, та як у такому випадку забезпечити незалежність вітчизняної Феміди?

Статтею 375 КК передбачена кримінальна відповідальність судді за постановлення неправосудного вироку, рішення, ухвали чи постанови. Проблема її застосування, як дійшли висновку присутні на заході (наприклад науковець В’ячеслав Навроцький, судді Людмила Соломаха, Богдан Санін), полягає у тому, що квінтесенція норми «неправосудне рішення» досі не знайшла термінологічної визначеності в законодавстві. Незважаючи на те що цю сентенцію вже намагаються закріпити в Конституції (в законопроекті №1776 прийняття неправосудного рішення визначається як одна з підстав позбавлення судді недоторканності), думки з приводу її трактування різняться.

Одні правники розглядають неправосудність через призму не­обгрунтованості. Інші визначають її через невідповідність змісту рішення обставинам справи. Треті проводять паралелі між «неправосудністю» та «незаконністю». Всі ці позиції на круглому столі були піддані критиці.

Безумовно, необгрунтовані та незаконні судові рішення мають оскаржуватись у встановленому порядку (зокрема за п.1 ч.1 ст.409 Кримінального процесуального кодексу, п.1 ч.1 ст.309 Цивільного процесуального кодексу, п.1 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства тощо). Якщо ж підстави для оскарження трактуватимуться як підстави для притягнення судді до кримінальної відповідальності, це дозволить відкрити провадження стосовно кожного, чиї рішення скасовані або змінені.

Чи не так уявляють собі можновладці очищення судової влади, запитували окремі спікери.

Згадайте новину: ВККСУ переважно припиняє дисциплінарні провадження стосовно суддів

Судити може лише суд

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст