П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2015 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого суддів: Охрімчук Л.І., Гуменюка В.І., Лященко Н.П.,Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,Сімоненко В.М., Яреми А.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_8, ОСОБА_9, неповнолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в особі їхніх законних представників ОСОБА_8 та ОСОБА_9, третя особа - служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення із житлового приміщення за заявою ОСОБА_8 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 квітня 2015 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_9, неповнолітніх ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в особі їхніх законних представників ОСОБА_8 та ОСОБА_9, третя особа - служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення із житлового приміщення.
ТОВ «Кредитні ініціативи» зазначало, що 2 жовтня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ВАТ «Сведбанк») та ОСОБА_8 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_8 кредит у розмірі 156 тис. доларів США на строк до 2 жовтня 2034 року, а останній зобов'язався повернути кредит і сплачувати проценти у строк і на умовах, установлених цим договором.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_8 зобов'язань за вказаним кредитним договором 2 жовтня 2008 року між ВАТ «Сведбанк», назву якого змінено на публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк»), та ОСОБА_8 укладено договір іпотеки, за яким іпотекодавець передав банку в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.
28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» (далі- АКБ «ТАС-Комерцбанк»), та товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор плюс») укладено договір факторингу, за яким банк відступив компанії свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, у тому числі за вказаним кредитним договором.
Згідно з договором факторингу від 28 листопада 2012 року ТОВ «ФК «Вектор плюс» відступило права вимоги заборгованості за кредитними договорами, зокрема за спірним кредитним договором, а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло права вимоги цієї заборгованості. За договором від 28 листопада 2012 року, укладеним між ТОВ «ФК «Вектор плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи», про передачу прав за іпотечним договором разом з відступленням прав вимоги заборгованості за кредитними договорами, що здійснюється на підставі вказаного договору факторингу, одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами, зокрема й за вказаним вище договором іпотеки.
Посилаючись на те, що позичальник не виконує зобов'язання за зазначеним кредитним договором, у зв'язку із чим станом на 1 січня 2014 року утворилася заборгованість у розмірі 155 тис. 725 доларів США за кредитом та 99 тис. 235 доларів США 93 центи за процентами, ТОВ «Кредитні ініціативи» просило: звернути стягнення на вказаний предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за зазначеним кредитним договором, що станом на 1 січня 2014 року складала 2 млн 314 тис. 155 грн 34 коп., шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначену на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна; виселити без надання іншого житла ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з квартири, що є предметом іпотеки.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2014 року в задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 квітня 2015 року, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 липня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково: у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 2 жовтня 2008 року, яка станом на 1 січня 2014 року складала 2 млн 314 тис. 155 грн 34 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_8, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи»; ухвалено: звернення стягнення на предмет іпотеки провести шляхом проведення прилюдних торгів та встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; виселити ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з указаної квартири; відстрочити виконання рішення в частині звернення стягнення на квартиру та виселення до закінчення дії мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
У заяві про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 квітня 2015 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 22 січня 2015 року ОСОБА_8 просить скасувати зазначені судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На обґрунтування заяви ОСОБА_8 надав копії ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня, 19 листопада, 3 й 24 грудня 2014 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_8 доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
За змістом статті 3605 ЦПК України суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що 2 жовтня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_8 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_8 кредит у розмірі 156 тис. доларів США на строк до 2 жовтня 2034 року, а останній зобов'язався повернути кредит і сплачувати проценти у строк і на умовах, установлених цим договором.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_8 зобов'язань за цим кредитним договором 2 жовтня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_8 укладено договір іпотеки, за яким іпотекодавець передав банку в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.
28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та ТОВ «ФК «Вектор плюс» укладено договір факторингу, за яким банк відступив компанії свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, у тому числі за вказаним кредитним договором.
Згідно з договором факторингу від 28 листопада 2012 року ТОВ «ФК «Вектор плюс» відступило права вимоги заборгованості за кредитними договорами, зокрема за спірним кредитним договором, а ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло права вимоги цієї заборгованості. За договором про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, укладеним між ТОВ «ФК «Вектор плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи», разом з відступленням прав вимоги заборгованості за кредитними договорами, що здійснюється на підставі вказаного договору факторингу, одночасно передаються й права вимоги за іпотечними договорами, зокрема за вказаним вище договором іпотеки.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 7 вересня 2012 року стягнуто солідарно з відповідачів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ПАТ «Сведбанк» 1 млн 938 тис. 548 грн 82 коп. заборгованості за кредитним договором. Зазначене рішення суду відповідачами не виконано.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Кредитні ініціативи», апеляційний суд, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, керувався тим, що відповідачі належним чином не виконали умови кредитного договору, та дійшов висновку про наявність правових підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за цим кредитним договором з відстрочкою виконання рішення відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Разом з тим в ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 вересня, 19 листопада, 3 й 24 грудня 2014 року, копії яких надані заявником для порівняння, міститься висновок про те, що відповідачі отримали кредит в іноземній валюті на придбання житла, загальна площа цього житла, що є предметом іпотеки, не перевищує 140 кв. м, це житло використовується як місце постійного їх проживання, тому до спірних правовідносин застосовується Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а відтак позовні вимоги про звернення стягнення на вказаний предмет іпотеки не можна задовольнити.
Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Сервіси для юристів