П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 вересня 2014 року м. Київ
Судова палата у господарських справах і Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоБарбари В.П., суддів:Балюка М.І., Берднік І.С., Григор'євої Л.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І., Патрюка М.В., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М., Шицького І.Б., Яреми А.Г., розглянувши у відкритому спільному судовому засіданні заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23 квітня 2014 року у справі № 915/1224/13 за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - Миколаївська ОДА) до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Березанська РДА), виробничого кооперативу «Березанський» (далі - ВК «Березанський»), третя особа - державне підприємство «Очаківське лісомисливське господарство» (далі - ДП «Очаківське лісомисливське господарство»), про визнання незаконними і скасування розпоряджень Березанської РДА, визнання недійсними договорів оренди, купівлі-продажу земельної ділянки та державного акта на право власності на землю, повернення земельної ділянки власнику,
в с т а н о в и л и:
У липні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою (з урахуванням уточнень до позовних вимог) про:
- визнання недійсним розпорядження Березанської РДА від 15 листопада
2007 року № 1323 (далі - розпорядження № 1323);
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного
16 листопада 2007 року між Березанською РДА та ВК «Березанський» (далі - договір оренди);
- визнання недійсним розпорядження Березанської РДА від 26 січня
2009 року № 68 (далі - розпорядження № 68);
- визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 26 січня 2009 року між Беразанською РДА та ВК «Березанський» (далі - договір купівлі-продажу);
- визнання недійсним державного акта серії ЯЗ № 140834 на право власності ВК «Березанський» на земельну ділянку площею 0,995 га, розташовану в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, № 22 (далі - державний акт);
- повернення земельної ділянки площею 0,995 га, розташованої в зоні відпочинку «Рибаківка», Квартал п'ятий, № 22 (кадастровий номер: 4820983900:09:000:0354) у постійне користування Миколаївській ОДА.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що прийняті розпорядження № 1323,
№ 68 щодо укладення довгострокового договору оренди земельної ділянки площею 0,995 га для комерційного використання під розміщення туристичного готелю та укладення договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки суперечать положенням земельного та водного законодавства.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26 листопада
2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28 січня
2014 року рішення господарського суду Миколаївської області від 26 листопада 2013 року скасовано в частині визнання недійсним розпорядження № 68, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним державного акта, зобов'язання ВК «Березанський» повернути Миколаївській ОДА земельну ділянку площею 0,995 га, розташовану в межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області, Квартал п'ятий, № 22, зона відпочинку «Рибаківка» (кадастровий номер 4820983900:09:000:0354). Відмовлено в задоволенні позову в цій частині, у решті рішення господарського суду Миколаївської області залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 23 квітня 2014 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28 січня 2014 року залишено без змін.
Суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсними розпорядження № 68, договору купівлі-продажу та державного акта, оскільки спірна земельна ділянка виділена із земель лісогосподарського призначення, а встановити її розташування в межах прибережної захисної смуги за відсутності проекту землеустрою щодо встановлення розмірів і меж прибережної захисної смуги, неможливо.
Заступником Генерального прокурора України у порядку статті 11119 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від
23 квітня 2014 року у справі № 915/1224/13 із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права при вирішенні аналогічних судових справ, а саме статей 58, 60 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копії постанови Вищого господарського суду України від 1 квітня 2014 року у справі № 901/528/13-г та ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2013 року у справі № 6-18136св13 та від 23 жовтня 2013 року у справі № 6-18142св13, в яких викладено протилежну правову позицію: суди касаційної інстанції дійшли висновку, що передача у власність земель, які відносяться до земель водного фонду, суперечить вимогам законодавства, а за відсутності проекту землеустрою про встановлення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги слід керуватися вимогами статей 58, 60 ЗК України з урахуванням норм статті 88 Водного кодексу України (далі - ВК України).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи заявника, Судова палата у господарських справах і Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважають, що заява підлягає частковому задоволенню.
Статтею 4 ВК України та статтею 58 ЗК України (у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до земель водного фонду належать, зокрема, землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.
Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
Сервіси для юристів